Треки розташовані по інформації з "Нашого формату". Сам диск складено з пісень "Очеретяного кота", "Очеретяної родини" та декількох чотирьох бонус-треків із маловідомими записами "Котів". Альбом офіційно виданий у квітні 2010, але ще у грудні 2009 року хлопці видали його власноруч і розповсюджували на концертах.
Прослухати альбом (сервіс не працює)
01. Рейки (есе) - слова: Р. Кріль
02. Медея (есе) - слова: Р. Кріль
03. Окіл Рову (есе) - слова: Р. Кріль
04. Табу (есе) - слова: Р. Кріль
05. Горілчаний дзен (окреме есе) - слова: Р. Кріль
06. Кіномеханік - слова: Р. Кріль
07. Ранішні звуки - слова: Р. Кріль
08. Піфагор (есе) - слова: Р. Кріль
09. Дістатися раю (есе) - слова: Р. Кріль
10. Налягай на весла (есе) - слова: Р. Кріль
Бонус-треки Очеретяна родина
01. Здається (Яна Шпачинська) - слова: Я. Шпачинська
02. Ровер (Яна Шпачинська) - слова: Я. Шпачинська
03. Хазяїн (Павло Нечитайло) - слова: П. Нечитайло
Очеретяний кіт
04. Космоззо - слова: Р. Кріль
05. Река - слова: Р. Кріль
06. Зомби - слова: Р. Кріль
07. Ранішні звуки (2007) - слова: Р. Кріль
Звичайно, співпраця з Анатолієм Секретарьовим почалася давно. Сам він каже що ще у 1993-му році познайомився спочатку із Романом Крілем, а потім і з іншими учасниками гурту.
Володимир Войчишин розповідає про роль Анатолія у творчості гурту:
«Є у нас учитель — Анатолій Секретарьов. Він вчить писати пісні і вірші, зокрема консультує нашого фронтмена Романа Кріля. Анатолій ненав'язливо пояснює, де добре, а де лажа... І з часом і досвідом продукт стає кращим і кращим. Думаю, що велика проблема багатьох гуртів в Україні в тому, що у них здебільшого немає когось над ними, професіонала, який оцінює і підказує. Це породжує те, що ми називаємо "зобом", тобто коли гурт стає популярним, з'являється завищена оцінка власної роботи. Отже, ми від Секретарьова отримуємо дуже цінну критику, поради, спрямування, які не дозволяють нам зупинятися в роботі».
За словами Володимира, активно грати разом із маестро гурт почав ще у 2003 році. Потроху визрівала ідея зробити з пісень Анатолія Михайловича альбом і протягом 2007-2008 років були зроблені записи його пісень різними складами очеретянців. Більшість цих пісень (якщо не всі вони) були виконані у аранжуванні Володимира. У своєму інтерв’ю він так розповів про цю роботу:
«...Це мої потуги зробити з пісень нашого вінницького літературного гуру Анатолія Секретарьова щось таке, щоби воно принаймні було записане і залишилось закарбованим для історії. Хоча Секретарьов зараз все це похиряв, сказавши що максимум 2-3 пісні може бути, а там цілих – 19!»
В цей самий час «Коти» продовжували творити і свої пісні. Матеріалу назбиралося на 2 альбоми – «10 років» та «Ранішні звуки», втім вони так і залишилися у статусі неофіційних (про ці альбоми – у окремих дописах).
Що ж стосується записів пісень Секретарьова, то звичайно вони вийшли досить різними і за жанром, і за характером виконання. Два записи – репетиційні і їх цінність принаймні у тому що вони дають змогу зазирнути за лаштунки творчої кухні виконавців.
Пісні наведені у алфавітному порядку. Треба зазначити, що декілька пісень у цьому списку виконані та записані вже після 2008 року, але вони наведені тут для повноти колекції.
Атмосфера (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Батько-шлях (А. Секретарьов, Пароми) Весна (А. Секретарьов, Очеретяний кіт)
Вечір і тополя (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Вільшанка (Очеретяний кіт) Дивись (А. Секретарьов, В. Войчишин) Зелена ліщина (Очеретяний кіт)
Зимний романс со звездой (А. Секретарьов, Очеретяний кіт)
Королевская охота (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Куст жасмина (Очеретяний кіт)
Лядова (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Майор Кочкин (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Мессия в захолустье (Пароми) Мой друг - алкоголик (Очеретяний кіт) Одного вечора (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Паводок (А. Секретарьов, Очеретяний кіт)
Після дощичка в четвер (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Час (за Томом Вейтсом) (А. Секретарьов, Очеретяний кіт) Человек стоит у дороги (Очеретяний кіт) Човен (Очеретяний кіт) Шлях на Літин (А. Секретарьов, Очеретяний кіт, Ю. Харченко) Summertime (А. Секретарьов, Очеретяний кіт)
Репетиційні записи
Жаркий полдень в Габоне (А. Секретарьов, Очеретяний кіт)
Романс о бабочках (А. Секретарьов, Очеретяний кіт)
Виконавці:
Олена Шевченко — скрипка
Микола Доляк — флейта
Володимир Войчишин — бас
Роман Кріль — гітара, вокал
А також:
Микола Доляк — вокал (04)
Сесійні музиканти — дуже відомі пацани в світі музики.
Авторство:
Роман Кріль — 1, 2, 3, 5, 6, 8
Анатолій Секретарьов — 9, 10
Народні — 4, 7 (адаптація Романа Кріля)
Звукорежисер: Роман Горін
2008 рік видався досить плідним для «Очеретяного кота» у сенсі неофіційних альбомів. Окрім вже згаданих «10 років» був записаний також альбом «Ранішні звуки». На офіційний реліз він «не потягнув», тому було вирішено не чекати на ті часи коли вдасться видати його у студійній якості, а випустити як своєрідну рекламу до міні-туру західною Україною. Ці записи було викладено на сайті MyRadio.com.ua.
Ось, що розповів Роман Кріль про запис «Ранішніх звуків» (інтерв’ю взяв Тарас Піц):
«Нарешті ми сіли записувати альбом, такий репетиційний варіант. Власне, це пов’язано з тим, що мене звільнили з роботи за скороченням. Я працював на ФМ-радіостанції, але щось вона не могла виживати, і мене скоротили. Щоправда, в ефірі я вже не працював, а викладав усю цю майстерність патякання: вчив ведучих у різних містах. І, коротше кажучи, корпорація сказала мені „до побачення“. Я зрадів, тому що нарешті можу займатися лише музикою.
— І як результат? Після „Мандрівки в Косаківку“ від 2006 року, здається, нічого не виходило?
— Ми намагалися щось записати, але все було дуже схоже на „Мандрівку“. А повторюватися не хочеться, тому що альбоми, принаймні альбоми нашої групи, повинні бути різними. Тепер я просто роздав партії, і ми записали все вдома і скинули на сайт одного відомого інтернет-радіо, де ви можете скачати цей альбом. Мені здається, вийшло цілком непогано.
— Кожен гурт має свою філософію. Яка вона у „Котів“?
— Основою наших пісень є ідея про те, що світ навколо яскравий та цікавий залежно від нашого вміння це бачити та відчувати. Для цього треба, кажучи сучасним сленгом, мати моральні дешифратори, такі фішки у культурі сприйняття, що можуть модифікувати бачення, переносити акценти уваги на більш важливі, цікаві речі. Джерелом цього є знання, власне філософія та мораль. Мораль у широкому розумінні цього слова — це духовне здоров’я людини. Моя дорога до цього розуміння була довга, з багатьма прикладами, і за це навчання я найбільше вдячний моєму вчителю Анатолію Секретарьову. Можу сказати, що у своїх текстах намагаюся спіймати мить незвичного, дивного чи прекрасного у звичайних речах. Можливо, у контакті з піснею слухач також отримав би частку цього стану, відчув щось особисте і надалі звертав би більше уваги на те, що робить його життя більш яскравим та насиченим — без нарко- та алкостимуляторів.»
В своїх інтерв’ю Роман Кріль неодноразово казав про те, що альбом «Ранішні звуки» буде виданий навесні 2009 року, але врешті-решт матеріал був радикально перероблений і увійшов вже до «Демидівського альбому», який спочатку було випущено власноруч у грудні 2009 року.
Виконавці:
Роман Кріль — голос
Микола Доляк — флейта, голос
Олена Шевченко — скрипка, голос
Володимир Войчишин — інше, голос, звук
Аранжування: В. Войчишин
У 2008 році виповнилося 10 років з того часу, коли Роман Кріль, Володимир Войчишин і Микола Доляк стали грати разом. Саме з того часу сформувався склад гурту, який ми знаємо по сьогодні. З нагоди цієї події був записаний альбом "10 років", який своєю назвою підкреслює одночасно час спільної творчості та назву пісні "10 років кіномеханіком". По своєму стилю він продовжує альбом "Мандрівка в Косаківку".
Пісні "В ранішніх звуках" та "Зомбі" пізніше увійшли бонусами в "Демидівський альбом" 2010 року.
Пісня "Час минає" так сподобався хлопцям зі «Stelsi», що вони зробили досить вдалий ремікс, який, в свою чергу, вразив Олега Скрипку. Цей варіант "Часу" увійшов у тому ж 2008 році до альбому «Stelsi» «Товариство з безмежною безвідповідальністю».
У 2012 музика цього реміксу була використана у рекламі одного з українських мобільних операторів.
Виконавці:
Роман Кріль — голос
Микола Доляк — флейта, голос
Олена Шевченко — скрипка, голос
Володимир Войчишин — інше, голос, звук
А також:
Костянтин Бушинський (Пропала Грамота) — гітара (11)
Аліна Лєрман — скрипка (12)
Авторство:
Чумацькі народні пісні — 3, 4, 5 (адаптація Романа Кріля)
Коломийки — 7, 8, 12 (адаптація Романа Кріля)
Анатолій Секретарьов — 2, 6, 10, 13
Роман Кріль — 1, 9
Володимир Войчишин — 11
«Коломийки» вийшли на касеті у 2003 році, але не задовільнили ані гурт, ані продюсера. «Коти» вірішують писатись вдома. В квартирі Романа Кріля облаштовується мінімальна студія, Володимир Войчишин продовжує вчитися аранжуванню.
Під час Помаранчевої революції учасники гурту познайомилися з Олегом Скрипкою (який і зараз їх підтримує чим може). За океан відлітає скрипалька Аліна, її місце займає Олена Шевченко. «Коти» активно грають з Анатолієм Секретарьовим, Роман Кріль адаптує чумацькі народні пісні.
Устаканюється склад гурту: Роман Кріль (гітара, голос) Микола Доляк (флейта, голос) Олена Шевченко (скрипка, голос) Володимир Войчишин (бухало, голос)
В ці роки гурт активно бере участь у фестивальному житті України. У 2004 році «Коти» виступали на фестивалях «Мазепа-фест» (Полтава), «Шешори», «ДрайвомірЪ» (Чернівці). У 2005 окрім «Шешор» і «Драйвоміру» гурт також відвідав «Країну мрій» (Київ), «Рок-екзистенцію» (Київ), «Ростоки» (Івано-Франківськ).
Поїздивши по фестивалях з чумацькими (і не тільки), піснями, музиканти дійшли висновку, що не вистачає контрабаса. Урочисто запрошується відомий у різних колах вінницький музикант Сергій Кірпічніков, а з весни 2006-го місце контрабасиста в «Очеретяному коті» займає Сергій Асафатов (паралельно він збирає свій, популярний в майбутньому, гурт «Мартові»). Як раз тоді київський музичний журналіст Олександр Євтушенко познайомив гурт із власником «UKRmusic», Ігорем Мельником. Він береться за видання «Мандрівки в Косаківку» — збірки пісень, записаних в різний час у домашніх умовах «на калькуляторі». Сама збірка була оформлена як альбом ще раніше — принаймні вже у січні 2006 року власноруч записаний диск розповсюджувався на концертах «Очеретяного кота».
Трекліст:
01. Intro
02. Андрію — М. Доляк
03. Канада — Р. Кріль, народні
04. Жвавий легінь — Р. Кріль, народні
05. Красна гірка — М. Доляк
06. Intro (Коломийки складаються...)
07. Темна нічка — Р. Кріль, народні
08. Ой, видиться — Р. Кріль, народні
09. Intro (Пісня єдна, наголосів є різно)
10. Полонина — Р. Кріль, народні
11. Великдень — М. Доляк
12. Intro (Ой, ти дівчино, зарученая)
13. Коровайчина — Р. Кріль, народні
14. Intro (Музиканти ті що грають)
15. Легінь — Р. Кріль, народні
16. Телевізор — Р. Кріль
17. Intro (Як зачую коломию)
18. Ой, яворе зелененький — Р. Кріль, народні
Склад гурту:
Роман Кріль — голос, гітара
Микола Доляк — флейта, голос
Аліна Лєрман — скрипка, голос
Володимир Войчишин — бухало, голос
У 2001 році музична фірма «МЕД» випускає на касетах одразу 2 альбоми «Очеретяного кота» — «Бурса» та «Манія». Своєю чергою «Очеретяний кіт» вчетверте (тодішній рекорд) прослизає на «Червону руту» з трьома піснями Миколи Доляка, але безрезультатно. У Романа Кріля потрохи визрівають коломийки.
У 2002 «Коти» починають записувати вдома коломийки, а восени показують їх Володимиру Маринчуку, директору «МЕДа». Він запропонував записати їх на студії. Весь грудень Володимир Войчишин буквально живе в студії біля озера і прописує бубни, арфи і дримби для майбутнього альбому. До складу гурту приєднується скрипалька Аліна Лєрман.
«Очеретяний кіт» вже звертався до фольклору, але до цього альбому це були поодинокі пісні. В альбомі «Коломийки» робота з фольклором стає так би мовити системним явищем. Після цих експериментів з «трофейним», за словами Володимира Войчишина, фольклором почнеться робота вже із власним, подільським. Темп цих коломийок шалений (на цьому наполягав продюсер — Володимир Маринчук), але існують і повільні версії цих пісень, напевно ті, що були показані директору «МЕДа» у 2002 році:
Пісні перемежаються із своєрідним майстер-класом із коломийок що його проводить дід Юра з села Лімни (в трек-лісті альбому вони не вказані як окремі треки).
Альбом був виданий на касетах у 2003 році, але не задовольнив ані гурт, ані продюсера. Але, хоча спочатку ретираж альбому не планувався, пізніше його було видано на компакт-дисках.
У 2004 році київським режисером Валентином Васяновичем був знятий фільм "Проти сонця", в якому звучать три пісні з альбому "Коломийки" - "Полонина", "Темна нічка" та "Коровайчина". В 2005 році цей фільм отримав спеціальний приз журі на престижному фестивалі короткометражних фільмів у Клермон-Феррані.
Після запису альбому «Манія» «Коти» експериментують із записом музики на першому комп’ютері. З тих спроб залишився неофіційний російськомовний альбом «Фаза покоя». Але вже без Буша, він переїжджає до Києва. Якийсь час Костянтин живе на два міста, продовжує грати з «Котами» на концертах.
Доречі, в інтернеті вже довгий час знаходиться неофіційний альбом під назвою «Камышовый кот (2000) — російськомовний проект». З логіки назв всіх попередніх альбомів (і наступного альбому «Коломийки»), «Камышовый кот» — це назва самого гурту і аж ніяк не назва альбому.
По інформації Володимира Войчишина, ці треки, не відносяться до творчості «Очеретяного кота» як гурту: «До гурту „Очеретяний кіт“ це стосунку не має (окрім того, що всі ці пісні виконувались гуртом в різні періоди)». Склад цього «бутлєгу»:
Апрельский день
День большого города
Завтрак готов
Зомби
Космодром
Мутный завтрак готов
Плацкарт
Река
Свежесть
Фаза покоя
Часотка
Ось для порівняння дві «Фазы покоя». Перша — офіційний трек з неофіційної збірки:
Фаза покоя, збірка «Фаза покоя», 2000
А це — трек невідомого походження:
Фаза покоя, бутлєг «Камышовый кот», 2000
Цікаво, що за вийнятком деяких нюансів, вокальна партія майже ідентична. Я б навіть сказав що у офіційній версії голосову доріжку трохи підрізали.
Є дуже цікавий сайт, який дозволяє подивитися на те, якими інші сайти були декілька років тому. Єдина незручність - зберігаються лише текстові матеріали: всі картинки і медіафайли зникають із плином часу.
Завдяки цьому сайту можна подивитися яким він був - сайт ocheret.com (тисніть на посилання і попадете у "Валентинів день" 2008 року).
Трекліст:
01. Intro — Р. Кріль
02. Манія — Р. Кріль
03. Спека — Р. Кріль
04. Jingle Bells — Р. Кріль
05. Валентинів день — Р. Кріль
06. Збентеження (2009) — Р. Кріль
07. Простой — Р. Кріль, Олег Вовненко
08. Мандри — Р. Кріль
09. Шарудіння — Р. Кріль
10. Загортає — Р. Кріль
11. Могадон-депо — Р. Кріль / «Очеретяний кіт»
Склад гурту:
Роман Кріль — голос, акустична гітара
Костянтин Бушинський — перкусія
Володимир Войчишин — бас-гітара
Микола Доляк — флейта
Олександр Суханов — синтезатор
В кінці 1998 року на відбірковому конкурсі «Червоної рути» у Вінниці у жанрі «авторська пісня» перемагає Микола Доляк, а «Очеретяний кіт» займає третє місце серед резервістів без шансів. А вже весною 99-го завдяки втручанню вінницького мера Дворкіса, «Очеретяний кіт» знову (вже втретє) опиняється на фінальній частині «Рути», що проходила у Дніпропетровську, категорія «Інша музика», у складі:
Роман Кріль — ак. гітара, голос Костянтин Бушинський — електрогітара, голос Олексій Аксьонов — перкусія Володимир Войчишин — бас, голос
В кінці літа 99-го на студії у Сергія Новікова вже традиційно майже наживо був записаний альбом електронних балад «Манія» авторства Романа Кріля із Сашком Сухановим на сінтезаторі. Музичний журналіст Олександр Євтушенко у своїй статті «Альбоми-легенди» охарактеризував жанр альбому як амбієнтно-психоделічна електроніка. Як і перший альбом — «Бурса», «Манія» вийшла на вінницькій фірмі «МЕД», але оскільки вона регіональна і її основні музичні інтереси знаходяться в інших музичних напрямках, розкруткою цих альбомів майже ніхто не займався, тому про їх існування було відомо лише друзям гурту.
Альбом «Манія» був виданий на касетах вінницькою фірмою «МЕД» у 2001 році. На обкладинці назва гурту вказана як «Камышовый кот».
Трекліст:
1. Залиши це — Р. Кріль
2. Спека — Р. Кріль
3. Листопад — Р. Кріль
4. Колискова — Р. Кріль
5. 14.02 — Р. Кріль
6. На Хуторах — Р. Кріль
7. Легінь — Р. Кріль
8. Злива — Р. Кріль
Склад гурту:
Роман Кріль — голос, акустична гітара
Костянтин Бушинський — перкусія
Володимир Войчишин — бас-гітара
Микола Доляк — флейта
Восени ‘97 року після повернення Буша і Олександра Радька з Берліну стає відомо що останній більше не грає у «Коті». (Зараз Олександр — актор Вінницького театру ім. М. К. Садовського).
Буш і Роман Кріль запросили у гурт Володимира Войчишина, з яким Бушинський був давно знайомий. Гурт, у якому Володимир грав, нещодавно розпався і він погодився приєднатися до «Котів». Вирішили що Володимир буде опановувати бас-гітару, Костянтин — барабани, а Роман — будь-який інструмент на його смак.
Роман Кріль розповідає що першою його піснею стала «Залиши це». Ця пісня сподобалася Бушу (а потім — Олегу Скрипці, який включив її до збірки «Українська сучасна лірична пісня. Шедеври української музики») і вже у травні-червні 1998 року гурт на студії Сергія Новікова записує 8 пісень Романа. Грали майже вперше, майже наживо, але Сергій Новіков знайшов вдалий саунд і альбом отримав назву «Бурса». Володимир Войчишин пізніше охарактеризував стиль цього альбому як «подільска панк-боса».
Саме з виходом «Бурси» починається історія гурту в тому складі, що існує сьогодні.
Альбом «Бурса» був виданий на касетах вінницькою фірмою «МЕД» у 2001 році. На обкладинці назва гурту вказана як «Камышовый кот».
Гурт заснований у 1995 році Костянтином Бушинським і в тому ж році взяв участь у всеукраїнському фестивалі «Червона Рута». За легендою, тварину від якої пішла назва гурту, Бушинський (Буш) побачив у Київському зоопарку.
Перший склад гурту був цілком київський. Про музикантів, які брали в ньому участь напевно може розповісти лише сам засновник, бо невдовзі Костянтин повернувся на батьківщину, зібрав вінничан, і в 1997 році з новим складом гурт брав участь у харківській «Червоній руті» в такому складі:
Олександр Радько — акустична гітара, голос Костянтин Бушинський — гітара, гобой, фортепіано, шейкер Роман Кріль — скрипка, голос Олексій Аксьонов — перкусія
"Загартований степовим вітром, пекучим сонцем і суворим морозом, простує своїм нескінченим шляхом чумак. Неквапливі та впевнені кроки вола і тихий рух хмар занурюють мандрівника глибоко у свої думки. Наче крізь сон, бачить він увесь свій життєвий шлях. Подібно до риби, пливе чумак за течією річки часу. Інколи він повертає проти течії, аби згадати минуле. Занурючись все глибше, він розуміє, що перетинає кордон, за яким закінчується звичний світ".Подробиці у блозі.
