понеділок, 20 вересня 2010 р.

Буркун-зілля

Всі чумацькі пісні "Очеретяного кота" гарні, але "Буркун-зілля" чи не найкраща з усіх. Повільна, неначе рух волів, широка, як степи, якими мандрують чумаки. І розповідає про тугу за родиною, про чумацьке життя-буття.


Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006

Буркун-зілля

А в городі буркун–зілля
На тичину в'ється,
Молодая дівчинонька
За чумаком б'ється.
Ой не бийся дівчинонька
Та молися Богу -
Випроваджу воли й вози,
Сам вернусь додому.

Прикропляйте доріженьку
Щоб пилом припала,
Розважайте дівчиноньку
Щоб з лиця не спала.
Ой, чорнії галенята,
Підніміться вгору,
Молодії чумаченьки,
Верніться додому.

Ой раді б ми піднятися -
Туман налягає,
Ой раді б ми вернутися -
Вгадчик не пускає.
"Ой, радчику, наш братику
Вчини ж нашу волю -
Пусти ж нас хоч у термін,
На врем'я додому".
"Ой радів би я, мої браття,
Та всіх попускати -
Хура строчна, край далекий -
Треба й доставляти".

Немає коментарів:

Дописати коментар