четвер, 31 липня 2008 р.

"ОЧЕРЕТЯНИЙ КІТ": "КОЖЕН З УЧАСНИКІВ МОЖЕ УТРИМУВАТИ СВІЙ ПРОЕКТ. ОДИН З НИХ – "МИКОЛА В ОЧЕРЕТІ"

"Очеретяний кіт" – мандрівна тваринка, що живе на болоті. А ще – суперова етнокоманда, яка (ні для кого не секрет) завдяки своїм численним друзям виступає у Чернівцях частіше, ніж у рідній Вінниці. Саме тому тимчасове переінакшення гурту – проект "Микола в очереті" вирішено було вперше презентувати саме тут – на Буковині. Дружні ж стосунки трансформувались у пісню "Чернівці-Вінниця" – баладу про вимушену і водночас так необхідну мандрівку потягами та автобусами між цими містами. Учасник команди Володимир Войчишин настільки закоханий у наше місто, що після дебютного концерту гостював на Буковині ще тиждень. Саме з ним і спілкуюся, попиваючи пиво на березі Пруту
– Чому вирішили обкатати свою нову програму саме у Чернівцях?
– Справа в тому, що для нас Чернівці – це особливе місто. З особливою аурою, особливими людьми і особливою атмосферою. І завжди приємно лишитись тут хоча б на день, подивитися місто. Понюхати, помацати, як-то кажуть.
– А як оцінюєш ваш чернівецький виступ?
– На два з плюсом по десятибальній шкалі. Просто зібралося настільки багато людей, що краще було б, якби виступив більш досвідчений щодо участі у таких фестивалях "Очеретяний кіт".
– Що трапилося з "Очеретяним котом"? Чому ви трансформувалися у команду "Микола в очереті"?
– З гуртом "Очеретяний кіт" нічого не сталося: "Очеретяний кіт" існує. А проект "Микола в очереті" – це окремий проект окремої людини. Ніякого стосунку до "Очеретяного кота" він не має, окрім того, що у ньому беруть участь деякі його учасники.
– Як задумувався проект "Микола в очереті"?
– Все дуже просто! Насправді ми з Миколою Доляком уже понад 10 років граємо на вулиці у Вінниці. З'явилася вже ціла купа народу, якій подобається якість тієї нашої лабанини. Тому і вирішили зібратися у окремий гурт. Щодо творчості, то зараз готуємо одразу декілька альбомів. По-перше, це мої потуги зробити з пісень нашого вінницького літературного гуру Анатолія Секретарьова щось таке, щоби воно принаймні було записане і залишилось закарбованим для історії. Хоча Секретарьов зараз все це похиряв, сказавши що максимум 2-3 пісні може бути, а там цілих – 19! А ще готуємо новий альбом "Очеретяного кота", робоча назва якого "10 років кіномеханіком". Ну, і наш проект "В очереті"...
– Що сталося з вашим фронтменом Романом Крілем?
– Він зламав ногу. Робив ремонти у власному обійсті і бетонна плита впала йому на ногу. Ніяких відходів від гурту у нас немає. Просто зараз він нетранспортабельний. "Очеретяний кіт" є сильним ще й за рахунок того, що кожен з його учасників може утримувати свій проект. А що таке утримувати? Це тримати і робити його тільки на своїй енергії.
– Щодо гурту "Мартові", де співає ваш контрабасист – цей проект не йде всупереч вашим інтересам?
– У принципі йде. Вже було кілька разів так, що їх концерти перетиналися із нашими. "Мартові" до "Очеретяного кота" ніякого стосунку зовсім не мають, це раз. А по-друге, думаю що з ними ситуація насправді не така вже й проста. Вони – чуваки молоді, і їм треба лабати. Їм потрібне визнання, принаймні мінімальне – на рівні музики хоча б. Я вже не кажу про тексти і аранжації.
– Але все ж таки якими очима дивиться досвідчений "Очеретяний кіт" на те кошеня, яке тікає від нього у доросле життя?
– Розумієш, для того, щоб втікти, треба бути спочатку тут, в команді, а потім тікати. Асафатов Сергій ніколи не був ТУТ. Він лабав, звичайно, з нами на контрабасі... Просто, коли ми лабаєм концерт – це мінімум 100 баксів на людину – і він просто заробляє собі гроші. Все. І більше його нічого не цікавить, що відбувається всередині гурту – це правда. Сергію, вибач, але мені так здається...
– Чому вас перестали запрошувати на "Шешори"?
– Думаю тому, що ми там вже грали 4 рази поспіль, а вони хочуть якихось змін. Єдина група, що лабає у них постійно, – це "Перкалаба", – але у них з організаторами свої розклади.
– Чим тоді "Перкалаба" краща за "Очеретяного кота"?
– Нічим. "Перкалаба" – це мі-мажор, ля-мажор – все, майже як і у нас.
– Якими якостями потрібно володіти, щоб завоювати прихильність публіки?
– Потрібно просто грати біцухами і плечовим поясом. Не думаю, що "Перкалаба" – це плечовий пояс (сміється – авт.)
– Чим ви збираєтесь дивувати українського слухача у наступному році?
– Нічим особливим – намагатимемось й надалі триматися того музичного ключа, який подобається нашим шанувальникам.

Тарас ПІЦ

середа, 9 липня 2008 р.

Співочого очерету побільшало

Назріло нове співоче втілення, яке вийшло з Очеретяного Кота. Його чернеткова назва Микола В Очереті і суть угрупування в наступному: флейтистові «котів» Миколі Доляку стало затісно в рамках Очеретяного Кота і він вирішив зайнятися творчістю на стороні.

Хоча поняття «на стороні» у цьому випадку доволі відносне. Річ в тім, що його підтримуватимуть частково й інші очеретівці, зокрема бубоніст Володимир Войчишин. Окрім нього до Миколи В Очереті приєднається ще один їхній давній земляк Костя «Буш» Бушинський, який починав в Очеретяному Коті, але потім перебрався до Києва, де його можна частенько побачити за барабанною установкою в таких гуртах, як Сонцекльош, Пропала Грамота, Топоркестра, Чоботи З Бугая, Фанфаре Оркестра, Гурт Йо’Гурт, Тайко Драммерз….. До слова, саме він був засновником Очеретяного Кота і саме він дав цій боївці таку чудернацьку назву.

На відміну від Очеретяного Кота, де Микола Доляк просто дудів на флейті, в гурті Микола В Очереті він буде співати переважно власних же пісень. Крім того у задумах новоявленого гурту використовувати у награннях і розмаїті сучасні електронні складові, т.зв. підкладки. За словами Володимира Войчишина, котрий візьметься за бас-гітару, пісні у виконанні Миколи В Очереті мають бути доступниішми для розуміння і сприйняття загалом, аніж та музика, яку виконує Очеретяний Кіт. Вперше переконатися в цьому можна буде 6 липня у Чернівцях, де відбудеться дебютний виступ цього нового мистецького угруповання.

Оригінал

вівторок, 8 липня 2008 р.

“Очеретяні коти” почали ділитися

Залишок Вінницького гурту “Очеретяний кіт” презентував чернівчанам новий проект “Микола в очереті”

Ольга МАКСИМЮК
o_maksymiuk@mail.ru
Минулої неділі у Чернівецькому музеї народної архітектури і побуту “Очеретяний кіт” презентував свій новий проект “Микола в очереті”.
– Якщо нас не закидали порожніми пляшками від пива і яйцями, то в принципі можна казати, що проект вдалий, – ділиться враженнями від виступу фейлетист “Очеретяного кота” і соліст мистецького гурту “Микола в очереті” Микола Доляк. – Хоча є претензії до самих себе.
За словами учасників гурту, назва проекту “Микола в очереті” невідомо чи залишиться, адже її вигадали тимчасово, спеціально для свого чернівецького продюсера Ігоря Кравціва.
– “Очеретяні коти” прагнуть, аби кожен з них (“котів”) мав свій власний проект, – розповів “Погляду” бас-гітарист гурту Володимир Войчишин.
Як з’ясувалося у розмові, гурт має віртуальний проект “Володя в очереті”, а у майбутньому планує створити ще й “Ігор В Крижовнику”.
Барабанщик “котів” Костя Бушинський підзаробляє у Олега Скрипки
Побачити гурт “Очеретяний кіт” у повному складі публіка не змогла через те, що вокаліст Роман Кріль під час ремонту власної квартири зламав ногу.
– На нього впала плита, тож тепер Роман ходить у гіпсі й на милицях, – каже В. Войчишин. – Навіть натер милицями гематоми.
Ще один учасник гурту (до речі, саме він був його засновником і дав таку чудернацьку назву), барабанщик Костя Бушинський, перебрався жити до Києва.
– Йому доводиться підпрацьовувати у Олега Скрипки (грає на барабані), – зізнаються хлопці про свого колегу по цеху. – Частенько його можна побачити за барабанною установкою у таких гуртах, як “Пропала грамота”, “Сонцекльош” і навіть у Каті Чілі.
З Чернівцями, а особливо з Музеєм народної архітектури і побуту хлопців з “Очеретяного кота” пов’язують давні спогади.
– Чотири роки тому, напередодні виборів, тут у музеї на одній з лавочок ми сиділи разом з відомим критиком Олександром Бойченком та Ігорем Кравцівим, трохи частувалися напоєм “Так”, – пригудує В. Войчишин. – Я навіть пройшовся подивитися до того місця, де ми колись сиділи.
Чернівці це особливе місто, кажуть хлопці з гурту «Очеретяний кіт», тому «коли нас знову запросять тут виступити, обов’язково приїдемо».
Гурт “Мартові” – діти “котів”
Проект гурту “Очеретяний кіт” “Микола в очереті” – це не єдине творіння “котів”. Молодий гурт “Мартові” є їхнім дочірнім проектом, адже вокаліст гурту Сергій Атаджанов це – колишній бас-гітарист “котів”.
У Чернівцях «Мартові» виступили вперше, і хоча звук, як каже вокаліст гурту Сергій, під час виступу був неякісним, публіка сприйняла їх добре.
Оскільки гурту тільки рік, вперше на велику сцену потрапили нещодавно на фестивалі українського формату в Уніжі, наступною буде сцена «Шешорів».
Власного диску хлопці ще не записали, оскільки немає спонсора, «Мартові» мають в своєму доробку лише п’ять пісень домашнього запису. Адже, як зазначає Сергій, – у наш час не вигідно випускати альбоми, проте хотілося б записати кілька дисків хоча б для того, аби роздати друзям.

Оригінал