Ще одна з заслужених пісень, яку "Коти" записали ще у своєму першому альбомі "Бурса", потім в "Манії" і продовжують грати досі. За цей час деякі окремі слова "випали" з тексту, але в цілому текст залишився той самий. Одначе музика з тих пір змінилася досить суттєво.
Ось для порівняння перша версія пісні:
Альбом "Бурса", 1998
Спека
Слова - Р. Кріль
Здавалось - все якось дивно,
Щось за цим стоїть.
Клімат вбивав всі бажання:
"Не руш, не торкай-но".
Вліткуо бувають сірії миті
Гой-я, гой-я,
Спека вбирає останнії сили.
Гой-я, гой-я.
Приспів:
Сонце сушить і сушить,
Вечір ще так далеко.
Вона триватиме довго -
Спека, спека.
Йду серед мари,
Думок немає.
Ось їде тролейбус -
Ти в нього сядеш.
Серце спадає,
Здіймається ледь
Зворушливість зникла.
Дай мені привід
Прийти до тями,
Та ти десь далеко,
Ти десь далеко.
На все чиясь воля
Собі зачекаю -
Авжеж щось і буде
І спека та зникне.
Приспів:
Сонце сушить і сушить,
Вечір ще так далеко.
Вона триватиме довго -
Спека, спека.
Версія з альбому "Манія":
Альбом "Манія", 1999
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар