субота, 4 вересня 2010 р.

Кіномеханік

Давно вже не було жодних оновлень на блозі. На всіх очеретяних ресурсах також тиша. Отже, повернімося до пісень. Присвятімо цей пост одному з головних хітів "Демидівського альбому" - пісні "Кіномеханік".


"Демидівський альбом", 2009

Роман Кріль розповідає:

"Кіномеханік - мешканець села Сокілець біля Каменця.

Якось стала нагода мандрувати з Павлом Нечетайло кількома цікавими місцинам південного Поділля, власне Паша і був нашим гідом. Сокілець був кінцевою зупинкою.

Мене в тій мандрівці цікавили різні історії, "мемуари маленьких людей" так принаймні називав ці есеподібні форми А. Секретарьов (я слухав кілька його записів - мсленькі шедеври народних оповідань).

Не вигадуючи нічого я працював за так би мовити класичною технологією (сільрада - "Добрий день я журналіст, мене цікавить - адреси потенційних місцевих майстрів слова, старожилів чи просто значущих сільських авторитетів", диктофон, самагон, фото і т.п. (майже за такою :)

Ми з Володею Войчишиним піднялися з долини так би мовити Сокілецького каньйону. Там лишилися самі руїни у хащах і працююча церква. Цю місцину мали затопити, мешканців переселили на гору, але не щось склалося і т. д. Фільми жахів там знімати - ідеально, хоча це інша історія.

Буду відвертим, піднялися ми через професійну осбливість - потяг до дегустації самогонних виробів. Горілка була гарна, а в хозяйки я власне і запитав чи нема якихось цікавих старожилів та решта... Так нас і познайомила вона з цим дідусем-кіномеханіком. Він розповів те, що коротко оспівується в пісні, дружина його згадувала Німеччину та війну.

Шкода що я не можу записи ці знайти, просто дідусь наливав по 100 (60 градусів) без закуски і без перерви, а коли онучка принесла яєшню, я відверто натякнув володі - "Чувак, я шото пяний в ж". Вова повів себе адекватно (добре), спустилися у "долину привидів" ми скорше наж піднялися, в таборі нас чекала весела накурена подруга з закордону і ще один місцевий розповідач-рибалка (коли ми потрапили у гості до нього я був вражений цікавою особливість наливання "сему" з невеличкого заварничка - умора)".

Кіномеханік
Слова - Р. Кріль
Десять років кіномеханіком,
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Рідко коли спина відчує
М'якість ліжка.
Десять років кіномеханіком,
Шум в залі став музикою,
В кожнім селі знайдуться солісти -
Хто свистом, хто з хистом грає зі змістом.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку".
Десять років кіномеханіком!

Той, хто сіє культуру в маси,
Може піти чинити ковбаси,
Лагодити трактори в МТС,
Або стати членом КПРС.
Тракторної бригади бригадир -
Солярні думки полонили світ,
Рідко коли відчуєш
Чарівність ранку на ґанку.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Десять років кіномеханіком!

2009

А ось ще одна версія цієї ж пісні, анітрохи не гірша за альбомний варіант. Я навіть вагаюся сказати який мені найбільше до вподоби!


Радіо-сингл "10 років кіномеханіком", 2009, ФДР

А це - варіант з невиданого альбому "Ранішні звуки". Звучання "котів" тут ближче до "Косаківки", а принципово від "Демидівського" варіанту він не відрізняється (і це, насправді непогано). Більше того, контрабас (якщо я не помиляюся) робить баси більш глибокими і м'якими на відміну від сухої демидівської бас-гітари:


"Ранішні звуки", 2008

Немає коментарів:

Дописати коментар