Давно вже не було жодних оновлень на блозі. На всіх очеретяних ресурсах також тиша. Отже, повернімося до пісень. Присвятімо цей пост одному з головних хітів "Демидівського альбому" - пісні "Кіномеханік".
"Демидівський альбом", 2009
Роман Кріль розповідає:
"Кіномеханік - мешканець села Сокілець біля Каменця.
Якось стала нагода мандрувати з Павлом Нечетайло кількома цікавими місцинам південного Поділля, власне Паша і був нашим гідом. Сокілець був кінцевою зупинкою.
Мене в тій мандрівці цікавили різні історії, "мемуари маленьких людей" так принаймні називав ці есеподібні форми А. Секретарьов (я слухав кілька його записів - мсленькі шедеври народних оповідань).
Не вигадуючи нічого я працював за так би мовити класичною технологією (сільрада - "Добрий день я журналіст, мене цікавить - адреси потенційних місцевих майстрів слова, старожилів чи просто значущих сільських авторитетів", диктофон, самагон, фото і т.п. (майже за такою :)
Ми з Володею Войчишиним піднялися з долини так би мовити Сокілецького каньйону. Там лишилися самі руїни у хащах і працююча церква. Цю місцину мали затопити, мешканців переселили на гору, але не щось склалося і т. д. Фільми жахів там знімати - ідеально, хоча це інша історія.
Буду відвертим, піднялися ми через професійну осбливість - потяг до дегустації самогонних виробів. Горілка була гарна, а в хозяйки я власне і запитав чи нема якихось цікавих старожилів та решта... Так нас і познайомила вона з цим дідусем-кіномеханіком. Він розповів те, що коротко оспівується в пісні, дружина його згадувала Німеччину та війну.
Шкода що я не можу записи ці знайти, просто дідусь наливав по 100 (60 градусів) без закуски і без перерви, а коли онучка принесла яєшню, я відверто натякнув володі - "Чувак, я шото пяний в ж". Вова повів себе адекватно (добре), спустилися у "долину привидів" ми скорше наж піднялися, в таборі нас чекала весела накурена подруга з закордону і ще один місцевий розповідач-рибалка (коли ми потрапили у гості до нього я був вражений цікавою особливість наливання "сему" з невеличкого заварничка - умора)".
Кіномеханік
Слова - Р. Кріль
Десять років кіномеханіком,
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Рідко коли спина відчує
М'якість ліжка.
Десять років кіномеханіком,
Шум в залі став музикою,
В кожнім селі знайдуться солісти -
Хто свистом, хто з хистом грає зі змістом.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку".
Десять років кіномеханіком!
Той, хто сіє культуру в маси,
Може піти чинити ковбаси,
Лагодити трактори в МТС,
Або стати членом КПРС.
Тракторної бригади бригадир -
Солярні думки полонили світ,
Рідко коли відчуєш
Чарівність ранку на ґанку.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Десять років кіномеханіком!
2009
А ось ще одна версія цієї ж пісні, анітрохи не гірша за альбомний варіант. Я навіть вагаюся сказати який мені найбільше до вподоби!
Радіо-сингл "10 років кіномеханіком", 2009, ФДР
А це - варіант з невиданого альбому "Ранішні звуки". Звучання "котів" тут ближче до "Косаківки", а принципово від "Демидівського" варіанту він не відрізняється (і це, насправді непогано). Більше того, контрабас (якщо я не помиляюся) робить баси більш глибокими і м'якими на відміну від сухої демидівської бас-гітари:
"Ранішні звуки", 2008
Показ дописів із міткою ФДР. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ФДР. Показати всі дописи
субота, 4 вересня 2010 р.
Кіномеханік
Мітки:
Войчишин,
Демидівський альбом,
есе,
Кріль,
Нечитайло,
Ранішні звуки,
Секретарьов,
ФДР
субота, 6 березня 2010 р.
Храми
Вже знаючи що «Листопад у Вінниці» - це насправді «Вечір» з альбому «Бурса» я не став одразу відносити цю композицію до нового етапу творчості «Очеретяного кота». Після деяких роздумів я вирішив що це пісня яка не увійшла до альбому «Манія»: по-перше тематика та епітети, що використані у тексті («примотузовані одне до одного», «неначе раби», «зіпсований мозок...»), але з іншого боку аранжування більш «жваве» у порівнянні із «Манією». Тим не менш композиція звучить неначе у якомусь місці із кам’яними стінами (і краплями води високі ноти роялю), що створює певну клаустрофобічність.
Які величезні храми,
Які споруди із слів,
Що звезені наче раби
До давньої брами.
Примотузовані
Одне до одного –
Здаля це схоже на свято.
Та ти все бачиш,
І хочеш звільнити їх,
Забути, прогнати.
Зіпсований мозок!
Зіпсований мозок...
Крізь воду, крізь воду.
ФДР: 21.09.2008
"10 років" (2008)
Храми
Слова - В. ПрилипкоЯкі величезні храми,
Які споруди із слів,
Що звезені наче раби
До давньої брами.
Примотузовані
Одне до одного –
Здаля це схоже на свято.
Та ти все бачиш,
І хочеш звільнити їх,
Забути, прогнати.
Зіпсований мозок!
Зіпсований мозок...
Крізь воду, крізь воду.
ФДР: 21.09.2008
неділя, 24 січня 2010 р.
Хазяїн
Пісня яка вперше прозвучала у виконанні "Очеретяної родини", а тепер вже виконується і гуртом "Пароми".
Хазяїн
Слова і музика - П. Нечитайло
В гумових чоботах зранку виходячи з ганку
Він, оздоба тутешніх країв,
Огляда простори своїх сорок сотих,
Лізе в погріб, в комору поїсти грибів.
Мужній хазяїн збручанських полів і гаїв.
Під керівництвом хазяїна йдем до господи
У кошницю гарну де сапи хоронять дрова.
Обирай чим будеш сьогодні сапати,
Приміряй по росту свому держака.
Під керівництвом хазяїна мужніх
Збручанських полів і гаїв.
Жванець, Окопи, Ісаківні, Сітківці, Брага -
Приємні до болю, знайомі доволі краї.
Огірки, цибуля, квасоля і смага
Зміцнюють тіло укріплюють чресла твої.
ФДР: 24.01.2010
Хазяїн
Слова і музика - П. Нечитайло
В гумових чоботах зранку виходячи з ганку
Він, оздоба тутешніх країв,
Огляда простори своїх сорок сотих,
Лізе в погріб, в комору поїсти грибів.
Мужній хазяїн збручанських полів і гаїв.
Під керівництвом хазяїна йдем до господи
У кошницю гарну де сапи хоронять дрова.
Обирай чим будеш сьогодні сапати,
Приміряй по росту свому держака.
Під керівництвом хазяїна мужніх
Збручанських полів і гаїв.
Жванець, Окопи, Ісаківні, Сітківці, Брага -
Приємні до болю, знайомі доволі краї.
Огірки, цибуля, квасоля і смага
Зміцнюють тіло укріплюють чресла твої.
ФДР: 24.01.2010
неділя, 26 квітня 2009 р.
Збентеження (2009)
Оновлена версія пісні з альбому Манія, що був виданий в 1999 році.
Збентеження
Збентеження прокине в сні,
Я перегорну подушку.
Сяду, знов впаду –
Хтось, вимикніть на ніч мене.
Шкряб безсонної миші
Дуже дратує мене.
Розрізає тишу по шматках –
Я слухаю це все та скаженію.
Збентеження прокине в сні,
Привіт, я не розумію.
Чекаю, шукаю в спогадах
Скарб забутого осівший
Десь на дні.
ФДР: 26.04.2009
Збентеження
Збентеження прокине в сні,
Я перегорну подушку.
Сяду, знов впаду –
Хтось, вимикніть на ніч мене.
Шкряб безсонної миші
Дуже дратує мене.
Розрізає тишу по шматках –
Я слухаю це все та скаженію.
Збентеження прокине в сні,
Привіт, я не розумію.
Чекаю, шукаю в спогадах
Скарб забутого осівший
Десь на дні.
ФДР: 26.04.2009
Мітки:
аудіо,
Збентеження,
Манія,
тексти,
ФДР
неділя, 19 квітня 2009 р.
10 років кіномеханіком (2009)
Переосмислення пісні з "Ранішніх звуків" і "Демидівського альбому". Якщо у альбом включена пісня-роздум, то тут вже зовсім інший настрій!
Хоча на ФДР назва треку містить позначку 2009, в самому файлі вказаний 2008 рік. Може це все-таки "альтернативна версія" з "Ранішніх звуків"?
ФДР: 19.04.2009
Хоча на ФДР назва треку містить позначку 2009, в самому файлі вказаний 2008 рік. Може це все-таки "альтернативна версія" з "Ранішніх звуків"?
ФДР: 19.04.2009
неділя, 1 березня 2009 р.
Легінь - Volodya Version (2009)
Оновлена версія пісні Легінь, яка увійшла ще в перший альбом "Очеретяного Кота" - "Бурса", що побачив світ у 1998-му році.
ФДР: 1.03.2009
ФДР: 1.03.2009
неділя, 8 квітня 2007 р.
Мандрівка в Косаківку
Кліп вже став класичним. Автор відео — сестра Володимира Войчишина, а матеріали були взяті (напевно) з поїздки на фотосесію для офіційного сайту з фотографом Олегом Усатюком. Сайт мав адресу ocheret.com і почав працювати, але зараз він не вантажиться і це ім’я будь-хто може придбати :(
А ось інша версія створення цього кліпу (офіційна, озвучена Володимиром Войчишиним):
«Насправді відео на „Мандрівку в Косаківку“ з’явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому (ФДР), а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два — і воно застаріє, альбом „Мандрівка в Косаківку“ — це вже річна давнина».
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Мандрівка в Косаківку
Слова - Р. Кріль
Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком.
Дід мого товариша, як буває нагода,
Наливає гостям по чуть–чуть, небагато.
Плями вражень, що іноді з'являються
В мерехтінні автобусного руху,
Миті щастя мандрівки в невідоме,
Приємне завмирання духу.
Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага
В Косаківці чекають: рибалка, чекушка,
Копанка, дядько, слабкий лід.
Після всього - весела вечеря:
Сватання товариша за докторку і є ж привід.
Тітка каже - хороша, тиха дитина.
(Він рік її не бачив)
Може це його щастя -
Ідеальна родина...
Це питання ще відкрите:
Нерішуча він людина.
Дід доливає, наполягає,
Тітка вареників нову чергу заряджає;
Випав сніг, навколо темрява впала.
Знову автобус, знову в очі фари.
Їдемо, засинаємо,
Їдемо, засинаємо,
В чудових видіннях-примарах.
А ось інша версія створення цього кліпу (офіційна, озвучена Володимиром Войчишиним):
«Насправді відео на „Мандрівку в Косаківку“ з’явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому (ФДР), а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два — і воно застаріє, альбом „Мандрівка в Косаківку“ — це вже річна давнина».
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Мандрівка в Косаківку
Слова - Р. Кріль
Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком.
Дід мого товариша, як буває нагода,
Наливає гостям по чуть–чуть, небагато.
Плями вражень, що іноді з'являються
В мерехтінні автобусного руху,
Миті щастя мандрівки в невідоме,
Приємне завмирання духу.
Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага
В Косаківці чекають: рибалка, чекушка,
Копанка, дядько, слабкий лід.
Після всього - весела вечеря:
Сватання товариша за докторку і є ж привід.
Тітка каже - хороша, тиха дитина.
(Він рік її не бачив)
Може це його щастя -
Ідеальна родина...
Це питання ще відкрите:
Нерішуча він людина.
Дід доливає, наполягає,
Тітка вареників нову чергу заряджає;
Випав сніг, навколо темрява впала.
Знову автобус, знову в очі фари.
Їдемо, засинаємо,
Їдемо, засинаємо,
В чудових видіннях-примарах.
Мітки:
аудіо,
ВДТ-6,
відео,
Зелений,
Мандрівка в Косаківку,
Мандрівка в Косаківку (пісня),
тексти,
ФДР,
ocheret.com
Підписатися на:
Дописи (Atom)