Очеретяний Кіт. Альбом "Мандрівка в Косаківку" (2006)

Трекліст:
01. Мандрівка в Косаківку
02. Тихо падає сніг
03. Волики
04. Буркун-зілля
05. Чумак воли завертає
06. Електричка
07. Із суботи на неділю (відео)
08. На високій полонині
09. Залиши це
10. Простір
11. Радіохед
12. Ой яворе зелененький
13. Єврейський хлопчик

Виконавці:
Роман Кріль — голос
Микола Доляк — флейта, голос
Олена Шевченко — скрипка, голос
Володимир Войчишин — інше, голос, звук

А також:
Костянтин Бушинський (Пропала Грамота) — гітара (11)
Аліна Лєрман — скрипка (12)

Авторство:
Чумацькі народні пісні — 3, 4, 5 (адаптація Романа Кріля)
Коломийки — 7, 8, 12 (адаптація Романа Кріля)
Анатолій Секретарьов — 2, 6, 10, 13
Роман Кріль — 1, 9
Володимир Войчишин — 11

«Коломийки» вийшли на касеті у 2003 році, але не задовільнили ані гурт, ані продюсера. «Коти» вірішують писатись вдома. В квартирі Романа Кріля облаштовується мінімальна студія, Володимир Войчишин продовжує вчитися аранжуванню.

Під час Помаранчевої революції учасники гурту познайомилися з Олегом Скрипкою (який і зараз їх підтримує чим може). За океан відлітає скрипалька Аліна, її місце займає Олена Шевченко. «Коти» активно грають з Анатолієм Секретарьовим, Роман Кріль адаптує чумацькі народні пісні.

Устаканюється склад гурту:
Роман Кріль (гітара, голос)
Микола Доляк (флейта, голос)
Олена Шевченко (скрипка, голос)
Володимир Войчишин (бухало, голос)

В ці роки гурт активно бере участь у фестивальному житті України. У 2004 році «Коти» виступали на фестивалях «Мазепа-фест» (Полтава), «Шешори», «ДрайвомірЪ» (Чернівці). У 2005 окрім «Шешор» і «Драйвоміру» гурт також відвідав «Країну мрій» (Київ), «Рок-екзистенцію» (Київ), «Ростоки» (Івано-Франківськ).

Поїздивши по фестивалях з чумацькими (і не тільки), піснями, музиканти дійшли висновку, що не вистачає контрабаса. Урочисто запрошується відомий у різних колах вінницький музикант Сергій Кірпічніков, а з весни 2006-го місце контрабасиста в «Очеретяному коті» займає Сергій Асафатов (паралельно він збирає свій, популярний в майбутньому, гурт «Мартові»). Як раз тоді київський музичний журналіст Олександр Євтушенко познайомив гурт із власником «UKRmusic», Ігорем Мельником. Він береться за видання «Мандрівки в Косаківку» — збірки пісень, записаних в різний час у домашніх умовах «на калькуляторі». Сама збірка була оформлена як альбом ще раніше — принаймні вже у січні 2006 року власноруч записаний диск розповсюджувався на концертах «Очеретяного кота».

Паводок

Анатолій Секретарьов пише про пісню:

"До постройки в начале 1950-ых годов Сабаровской ГЭС наводнения были сущим бичом прибужских кварталов Винницы. Доставалось и жителям улицы, которая тянется вдоль подножия правобережных круч (сейчас - это улица Свердлова, раньше она носила имя митрополита Петра Могилы). В этой местности проблема паводков порождала специфическую кооперацию "верховых" и "низовых" винничан. Во время разливов жители низин перетаскивали вещички на чердаки, а сами перебирались на постой к соседям-верховинцам. Естественно, постой выбирался по возможности так, чтобы затопленные владения оставались для переселившихся хозяев в пределах прямой видимости. Встречная компенсация за это временное стеснение осуществлялась, очевидно, различными способами. Например, жители прибережья могли присматривать за лодками верховинцев, а то и обеспечивать оным переправу через Буг. Несомненно, такое тесное сближение во время наводнений, особенно - весенних, иногда приводило и к возникновению новых родственных или, по крайней мере, генетических связей между этими двумя винницкими общинами.

А вот неожиданное замечание, я бы даже сказал, открытие, окончательно прояснившее, наконец, автору песни, написанной добрых лет десять тому, смысл последней строки: детей, зачатых в пору, когда вешняя вода уже спала, своими родителями, приглянувшихся друг другу в разгар весеннего паводка, можно назвать "следами, оставленными половодьем" еще и потому, что многие из них могли появиться на свет под знаком Водолея."


Запись - весна 2007
А. С. Секретарев - голос, гитара, аранжировка
Владимир Войчишин - клавишные, гитара, звукорежиссура
Николай Доляк - флейта, бэк-вокал
Елена Шевченко - скрипка

Паводок
Слова и музыка - А. Секретарев
В марте так припекло, что весь город оттаял в три дня,
и ручьи отовсюду к реке побежали, звеня.
И видавшие виды домишки у самой реки
затопило - торчат над водой лишь одни чердаки.

Обитатели этих привыкших к потопам домов
перебрались к соседям, живущим на склонах холмов,
и оттуда, вздыхая, в окошки глядят по утрам,
как гуляет вода по безлюдным садам и дворам.

Припев:
Ох. уж этот паводок!
В переулках - заводи.
Все заботы прежние
смыли воды вешние.

Но сугробы растают, и вешние воды спадут.
Ведь весна наступает, и скоро сады зацветут.
И, простившись с холмами, изгнанники спустятся вниз
и подмокшую примутся снова налаживать жизнь.

А один не вернется, - останется там, на холме.
Он хозяйке своей молодой приглянулся вполне.
Облака отражаются в лужицах талой воды.
Половодье всегда на земле оставляет следы.

Припев.

прибл. 1994.

Ранішні звуки - відеокліп з "Демидівського альбому"

Я дуже радий що саме це аранжування взяли для створення відеокліпу, але жаль що музиканти на відео грають на інструментах які не чутно на аудіодоріжці. Але все одно було дуже приємно бачити Олену Шевченко, що грає на скрипці, і Володимира Войчишина з його здоровецьким контрабасом.

Ой, яворе зелененький і таємниця "Очеретяного кота"

Отже, спочатку музика. Запис з альбому "Мандрівка в Косаківку" (2006), хоча ще у "Коломийках" (2002) був майже такий самий варіант. В другій редакції пісня стала трошки жвавішою (хоча це дивно, якщо брати до уваги шалений темп всього альбому "Коломийки").



Взагалі, це пісня попри свої досить прості слова має дуже глибоке значення. Ця пісня належить до обрядових купальських пісень, а отже для того щоб зрозуміти про що вона треба завантажити купальські кодеки.

Іще один нюанс про який не говориться у статті-кодеку, це символізм центрального персонажу цієї пісні, а саме явора зелененького. Ось що пише Вікіпедія з цього приводу:

"Явір є символом чоловіка взагалі і молодого парубка зокрема.
Місце під явором зелененьким є звичайним місцем кохання і його наслідку - страти віночка, тобто дівочої цноти.
З іменем явора злучена згадка про кохання, прихильність, особливо ж коли явір є зелененьким."

Ну, оскільки із приходом на Україну християнства на оргіях було поставлено хрест (в буквальному сенсі цього слова), можна трактувати "прихований" зміст цієї пісні як "На свято Купала тут зібралися дівчата і парубки що не знали досі кохання" (у заміжніх жінок та чоловіків були свої обряди).

Тепер ще один нюанс, про який я здогадався досить недавно (у порівнянні із давниною цього запису), а саме 9.11.2009, після відвідин концерта "Котів": Романко, Володько і Микола з пісні - це відповідно Роман, Володимир і Микола з гурту! Я впевнений що це не збіг обставин, тому що ніде ви не знайдете текст цієї пісні у збірках народних пісень з такою комбінацією імен якщо не написано що її виконує гурт "Очеретяний кіт".

Так ось питаннячко: а хто ж такі Ірина, Марина і Настуся з пісні? Якщо я не помиляюся, дружини музикантів мають імена Наталя, Юлія та Світлана. Навіть скрипалька - Олена! Є тут якась таємниця...

P. S.: Нещодавно Павло Нечитайло, Роман Кріль та Микола Доляк згуртувалися у очеретяно-родинну формацію ПАРОМИ. В цій назві нема таємниці, все дуже просто і ясно.

Ой, яворе зелененький
Музика - народна (в обробці "Очеретяного кота")
Слова народні

Ой ніхто ж там не бував
Де ся явір розвивав.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой таменька зійшло
Три місяці ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Три місяці ясних
Три парубки красних
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой один парубок -
То вже наш Романко,
А другий парубок -
То вже наш Миколо,
А третій парубок -
То вже наш Володько.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой таменька зійшло
Три зіроньки ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Три зіроньки ясних,
Три дівоньки красних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой одна дівонька -
То ж наша Іринка,
А друга дівонька -
То ж наша Маринка,
А третя дівонька -
То ж наша Настуся.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

«Очеретяний кіт» в «Очеретяному коті»

На передньому плані ліворуч - Микола Доляк (флейта, вокал), в центрі - Роман Кріль

19 травня вінницький гурт «Очеретяний кіт» представив свій новий альбом в корчмі «Очеретяний кіт», що в столичному гідропарку на березі Дніпра, і дав концерт просто неба.

Не дивлячись на дощик, концерт розпочався на очеретяній сцені, що стояла прямо біля Дніпра, піснею «Ішли наші чумаки додому», а завершився вже під очеретяним дахом теплого і затишного кафе, де біля вогню, що горів у печі, можна було погрітися і скуштувати смачну рибу, яку готують в корчмі «О.К».

«Очеретяний Кіт» назвав свій альбом «Мандрівка в Косаківку» чи то за назвою першої пісні альбому, чи на честь самої Косаківки – місця, де «самогон рідкісний за запахом і смаком» і де можна гарно порибалити.

Як ми дізналися, Роман Кріль – вокаліст і лідер гурту «О.К» - завзятий рибалка. А поруч з Вінницею протікає Південний Буг, в якому завжди є риба і на берегах якого його творча душа знаходить і радість, і печаль.

«Мандрівка в Косаківку» має 13 пісень, які писалися протягом 2002-2006 рр. на Очерет-студії. До складу альбому входять адаптовані Романом Крілем три чумацькі пісні, три коломийки, дві його авторські пісні, а також чотири пісні Анатолія Секретарьова і одна пісня Володимира Войчишина, який грав на концерті на ударних і разом з іншими учасниками гурту співав.

Як на мене, справжньою знахідкою гурту є Олена Шевченко, скрипка і голос якої дуже гармонійно вписується в колектив. Ну і, звичайно, хочеться відзначити спів і гру на флейті Миколи Доляка. Хто хоче почути пісні у виконанні «Очеретяного кота» в Києві, можуть це зробити – на етно-фестивалі «Країна мрій», що відбудеться, як завжди, в першій половині липня на Співочому полі.

Олена Каганець, "Аратта-Україна"

Оригінал статті