пʼятницю, 10 серпня 2007 р.

Столичне радіо розправилося з етно-музикою

Днями закрили єдину в Україні годинну щотижневу програму FM-Формату, присвячену етнічній музиці, за назвою "Варган", що виходила на "Радіо Київ" по середах з повтором у неділю.


Павло Нечитайло

Павло Нечитайло

"Змінилося керівництво радіостанції й зняли всі програми, у тому числі й мій проект", - пояснив автор і ведучий програми Павло Нечитайло. Про її закриття він довідався 8 серпня, саме тоді, коли програма повинна була вийти в ефір другий раз у цьому місяці. Відповідно, "Варган" можна було почути останній раз на "Радіо Київ" 1 серпня.

Програма "Варган" виходила на "Радіо Київ" 98 FM із травня 2004 року. За цей час в її студії побували практично всі вітчизняні, причетні до фольклору, персонажі (зокрема, Олег Скрипка, Катя Chilly, "Дахабраха", Росава, "Перкалаба"), а ще - гості з Африки, Японії, Ірану, Молдови, Росії, Франції. Часто музиканти виконували свої добутки прямо в ефірі.

"Радіо Київ" 98 FM - перша міська інформаційна станція. Засновник - Київська міська рада. Радіостанція почала трансляцію 29 березня 2004 року. Обсяг трансляції становить 24 години на добу, здійснюється українською мовою й поширюється на місто Київ і Київська область. Слогани станції: „98 FM - Київ для киян!", "Ти в столиці!".

www.liga.net

Оригінал

четвер, 9 серпня 2007 р.

Варґан на Радіо Київ 98ФМ

Привіт усім шанувальникам етнічної музики! До вас звертається програма „Варган” – проект, присвячений етнічній музиці. Ми виходимо в ефір у Києві та області на хвилі 98 фм на Радіо Київ щосереди о 20.00 та щонеділі у повторі о 16.00. Постійно в прямому ефірі програми – гості, що грають музику та співають пісень. У нас були: Росава ( у передачі про втілення жіночого архетипу у музиці), Йогурт( звичайно у передачі про Ірландію), гурт „Вінки” та журналіст Юрко Зелений у передачі про готику, Влад Сіренко з гурту Пропала грамота у передачі про дримбу, Сашко Власик – лірник з гурту „Вій” та автономний казкар у передачі про колісну ліру, спортсмени-музиканти з клубу „АШЕ” у передачі про капуейру та бразильську музику, віртуальні гості студії – посол Грузії в Україні Григол Шавлович Катамадзе та вокаліст гурту „П’ятниця” Андрій Запорожець(САН) в передачі про грузинське багатоголосся, музиканти з товариства Свідомості Крішни в передачі про ведичну музичну традицію. Кому все це подобається може послухати програми – вони викладені на сайті Радіо Київ. 
І, будь-ласочка, залишайте свої думки на форумі сайту.
З повагою, ведучий Павло Нечитайло

Є багато й маловідомих, проте, достатньо якісних колективів: Очеретяний кіт, наприклад, Ворождень, Самі свої. З творчістю першого, можна ознайомитись у передачах "варган" - http://radio.kyiv.fm/info/116/0/30/ ( вибачайте вже за саморекламу). Проте це досить цікава формація - там є і боса-нова й скажені коломийки - всього потроху. Загалом музики цікавої останнім часом зявилось багато нестандартної - "Сни", Бумбокс, прикольні, а в схронах у людей вицепляєш часом просто перли. Може хтось чув про українських Red Hotів - гурт Мої рослини? А Гуцул Каліпсо? - Однозначне відкриття!!!

"музика, якої ми не знаємо
інструменти, які чуємо вперше
країни, де не ступала нога європейця
забуті народи та етноси
живі звуки планети
у програмі ВАРГАН"

саме цими словами і розпочинається дана програма про етнічну музику... і не тільки про етнічну...

Дуже раджу поринути у цей, незвичний для сучасного слухача, світ...
Найбільша перевага програм Радіо Київ полягає у тому, що по суті, вам не особливо треба буде перейматисьicon_bang.gif з приводу пропущеної тої чи іншої програми, або, наприклад, не розуміти, а ще гірше - так і не мати змогу зрозуміти що власне обговорюють в цій темі (бо того випуску даної програми, про який може йти мова, ви з тих чи інших причин не чули). Все недочуте, пропущене й т.ін. рано чи пізно з'являється на сайті улюбленого радіо.

Я також слухаю ) подобається, як веде Нечитайло))) хоча, не слухав вже давненько...

З сумом повідомляємо, що програма «Варган», яка з травня 2004 по серпень цього року радувала вас, етнічною музикою наживо і в запису на хвилі Радіо Київ 98ФМ більше на цій частоті не виходитиме. Фішка в тому, що це був єдиний у вітчизняному ФМ-просторі проект присвячений етнічній музиці, крім того 90% запрошених гостей грали в ефірі на живо, благо, можливості дозволяли. Серед експертів програми були:
Олег Скрипка, Катя Chilly, Фома, Росава, Микола Оржак, Тарас Компаніченко, гурти Бурдон, Очеретяний Кіт, ДахаБраха, Фактично Самі, Dupain, Джам, Буготак, Перкалаба, Самі Свої, Musica Radicum, Сонцекльош, Фанфаре Оркестра, гості з Росії, Франції, Молдови.

Сьогодні увечері я, перепрошую, охренів від звістки: на радіо "Київ" (98,0 ФМ) закрито передачу "Варган"! Нагадаю, що досі вона виходила щосереди о 21:00. Протягом години в ній розповідалося про етнічну музику народів світу. Зазвичай гостями студії були музиканти, так чи інакше причетні до етніки. За традицією вони під кінець передачі виконували одну (чи навіть кілька) композицію вживу безпосередньо у прямому ефірі. У "Варгані" можна було почути і сучасних українських музикантів, котрі у; своїй творчості використовують народні традиції. Вчора це мав бути "Оркестр Янки Козир", чий вихід несподівано відмінили і від чиєї прес-служби я й дізнався про цей пи... перепрошую, казус. ОЯК закликає всіх, кому не байдужа етномузика і доля українського радіопростору, у різні доступні способи звертатися до керівництва радіостанції з проханнями чи вимогами... ну, словом, хто як вважатиме за потрібне. Приєднуюсь до цього заклику, як тільки доберуся до компа - перепостю сюди з отриманого мила контактні координати радіостанції. (Втім, не ображуся, якщо мене хтось випередить) Люди, це не можна просто так залишати! Повірте, мої особисті симпатії до ОЯК далеко на задньому плані. (Анти-)культурна політика цього вибл... перепрошую, мера Черновецького не витримує жодної критики!

середу, 18 липня 2007 р.

"Очеретяний кіт" запав на Фестивальний острів

Драйвову творчість вінницького гурту "Очеретяний кіт" просто обожнюють любителі фольку по всій Україні й далеко за її межами. Музиканти самі себе називають "вінницькими марсіанами", яких колись закинули у Вінницю саме з тією метою, над якою всі спільно зараз працюють
Власне, рідне місто й Поділля, а також цікаві мандрівки і є головними їхніми натхненниками. За плечима у "котів" чимало відомих фестивалів: "Червона рута", "Тарас Бульба", "Рок-екзистенція", "Етноеволюція", "Країна мрій" та багато інших. Нещодавно музиканти, як завжди, із успіхом виступили на "Шешорах Подільських", де "RIA" і вдалося дізнатися в одного з лідерів гурту Володимира Войчишина, що цікавого відбувається у житті музикантів. - Як давно існує ваш гурт?
- Фактично, десять років. Уже в 1995 році в Севастополі на "Червоній руті" грав гурт "Камышовый кот" - тоді був повністю інший склад, а єдиним вінничанином був Костянтин Бушинський (Буш).
- Який зараз склад гурту?
- Нас п'ятеро: Роман Кріль - гітара, голос, Микола Доляк - флейта, голос, Олена Шевченко - скрипка, голос, Сергій - контрабас і я - Володимир Войчишин - барабани, голос. Також у нас є багато знайомих музикантів, із якими інколи співпрацюємо. От 22 липня на фестивалі в Польщі будемо грати без скрипки, але з трубою, з талановитим трубачем Юрою Марченко.
- На "Шешорах" уже який раз виступаєте?
- Четвертий поспіль. Уперше були в 2003 році. Проведення цього фестивалю, як і його ідея, дуже класні. Найважливіше тут - це спілкування. На таких заходах, коли все робиться не шароварно, не тусняково, зустрічаєш людей, які самі чимось займаються і можуть виникати спільні проекти. Як на мене, саме це спілкування дає потенційним молодим музикантам певну впевненість, вони бачать, як можна робити. На нашому фестивалі сучасної культури "Верета", який пройде в кінці вересня у Вінниці, також хочемо це зробити.
- Уже знайшли гроші на фест?
- Ще ні, але, сподіваюся, що все буде добре. Гроші шукає маркетингова аналітична група, яка знайшла пару тисяч доларів на презентацію. Ми хочемо, щоб фест був міжнародним. Плануємо ексклюзивний проект Юрія Андруховича і польського гурту "Карбідо", приїзд російського драматурга й літератора Євгена Гришковця. Хочемо також зробити показ сучасної української анімації. На фесті обов'язково буде Олег Скрипка із гуртом "ВВ" та етно-диско на Фестивальному острові. Певно, зробимо, вхід у етнічному вбранні, щось у стилі Скрипкових "Вечорниць". Із гуртів також запросимо львівський "Бурдон" і гурт "Пропала грамота". Планів багато, але боюся загадувати наперед, аби не наврочити.
- Нещодавно ви зняли відео на одну зі своїх пісень.
- Насправді відео на "Мандрівку в Касакувку" з'явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому, а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два - і воно застаріє, альбом "Мандрівка в Косаківку" - це вже річна давнина.
- Відомо, що скоро вийде новий альбом. Він буде витриманий у такому ж форматі, як і попередній?
- Так, альбом буде в такому ж саунді, але з іншими піснями. Уже почали писати його на своїй "Очерет студії" - це наш такий собі калькулятор, де є комп'ютер із різними причандаллями: мікрофоном, пультом. Крім того, вийде цикл пісень про Вінницю 70-80-х років - спільна праця з нашим "заочеретяним" товаришем, математиком, істориком і поетом Анатолієм Секретарьовим. Також ми хочемо повністю записати альбом із чумацькими піснями. Так що роботи вистачає.
- Удома тримаєте кота?
- У нас живе Томка - мама Роминого кота, якого він назвав на честь улюбленого філософа Платона. До того ж моя дружина Юля на балконі все розмалювала котами, а сестра Іра подарувала таку штуку на двері з котами.
- Із якого віку ви почали співати?
- У мене є на бобіні записи з шести років, де я співав пісню д'Артаньяна "Пора-пора-порадуемся...". Тоді я не дуже попадав у ноти, а коли мені виповнилося одинадцять, молодшій сестрі купили піаніно. Коли я сів за її піаніно і мама мені показала, як виконувати "Собачий вальс", то я відразу ж його заграв. Для мене це було прозрінням, я почав якісь ноти там підбирати, і з того часу все почалося.
- Яку музику слухаєте?
- Те, що надихає. Серед улюблених музикантів: Бьорк, Том Вейс, Бек.
- Яка філософія вашого гурту?
- Філософія нашого гурту полягає в тому, що щастя - поруч і не треба його шукати десь далеко. Загалом, усе залежить від якості життя кожної людини зокрема. Якісне життя - це щирість із самим собою, із навколишнім світом. Недаремно епіграфом до альбому "Мандрівка в Косаківку" стали рядки вінницького поета Володимира Прилипка: "Небагато треба світу, щоб любити білий світ". Тож ми так і намагаємося чинити, прагнемо донести до слухача любов. Адже все, що робиться із любов'ю, потрібне. Робимо все щиро і не заради грошей, ми ніколи не розставляли акценти у зворотному напрямку, наш матеріал завжди йшов попереду нас. Музика не тримається на грошах чи на наших гарних зовнішніх даних, а завдяки тому, що вона сильна, справжня.

Валентина КИРИЛЬЧУК

Оригінал

вівторок, 5 червня 2007 р.

Вінницьку "Верету" презентували піснями та польською літературою

«Верета» - перший український фестиваль сучасної культури. Презентація заходу відбулась у суботу – звісно, концертом і літературним читанням. Серед шанованих гостів – письменник Юрій Андрухович. Глядачам співав – гурт «Очеретяний кіт».

Верета – це багатокольоровий, строкатий український килимок. Для учасників та організаторів першого фестивалю сучасної української культури він символізує поєднання різних стилів. Що, власне, і відбувалось цієї суботи.

Я не повинен оспівувати скалічений світ.
Коли я востаннє був у білій кімнаті,
Прийшов поліціянт і лякав будівельним підприємцем,
Я був на концерті, але нічого не вибухнуло…

Це вірш з нової польської збірки «Потяг 76 – спец рейс до Польщі». Редактор збірки Юрій Андрухович, каже, що вінницька публіка таке почала розуміти. 10 років тому, під час першого візиту не помітив вибуху аплодесментів, як тепер.

«Верета» - ідея вінницького гурту «Очеретяний кіт». Під час гастролів в Івано-Франківську заприятилювали з Андруховичем і мрія стала реальністю. Митці кажуть, що поєднання різних шкіл мистецтва народжує нове.

Після літературних читань заспівав «Очеретяний кіт». Свої пісні і пісні вінницького барда Анатолія Сєкрєтарьова. А щоб виштрумувати чумацькі пісні, "очеретяні коти" ходили в степи. Зловити дух. Це тільки презентація, а сам фестиваль буде восени. Два дні, на кількох сценах.

Юрій Андрухович, письменник:
Ой, я так радію. Я 10 років тому був у Вінниці – і здається не було тут такої публіки. А сьогодні просто приємно здивований. Такий, можна сказати, повний зал і дуже гарна, дуже доброзичлива і розумна реакція.

Рома Кріль, вокаліст гурту «Очеретяний кіт»:
Найцікавіше те, що ми, в принципі, різні школи. Тому що, в принципі, мені здається, що західна франківська школа построєна на … Вона завжди чимось захоплює аудиторію – ну, там, матюкнувся так, щоб: «Га! Кайф! Наш чувак! Матюкнувся!» А в нас все було серйозно з Секретарьовим – він нас муштрував. Мене-то принаймні, точно: «Чувак! Тема повинна бути цікава! Рішення повинно бути художнім!»

Оригінал

пʼятницю, 1 червня 2007 р.

Юрий Андрухович презентует фестиваль "Верета"

Презентация первого фестиваля современной культуры ”Верета” состоится в субботу, 2 июня, в 18.00, в Доме офицеров Винницы. Сам фестиваль запланирован в городе на конец сентября.

Название ”Верета” означает на диалекте разноцветную дорожку. Пестрая программа фестиваля совмещает выступления музыкантов, писателей, работы фотографов.

— Виннице не хватает фестиваля современной культуры города, — говорит организатор Светлана Доляк, 21 год. — У нас нет ни одного клуба, где бы музыканты выступали с собственной музыкой, а литературные вечера проходят в подвалах, и о них никто не знает.

На презентации писатель Юрий Андрухович представит новую книгу ”Тайна”. Литературовед Александр Бойченко будет знакомить с журналом ”Поезд 76”. Винницкая группа ”Очеретяний кіт” будет исполнять свои песни из альбома ”Мандрівка в Косаківку”.

Осенью фестиваль продлится два дня. Организаторы хотят собрать известных в Украине писателей и музыкантов. Должен приехать лидер группы ”ВВ” Олег Скрипка.

— Нужно, чтобы фестиваль стал известным в Украине, как карпатские ”Шешори”, — объясняет 30-летний Владимир Войчишин из ”Очеретяного кота”.

Валентина МУРАХОВСКАЯ
Оригінал

четвер, 3 травня 2007 р.

Очеретяний Кіт

"Вперше почути ОК мені вдалося десь зо півтора роки тому на псевдо фестивалі етнічної музики Ростоки. На ті часи Взірцями Українського Етносу були лишень Перкалаба з Гайдамаками. Власне заради них на фест я і ішов. Після фесту все перевернулось і голова, мабуть, якийсь час гупцяла по асфальту. Справа в тому що Очеретяний Кіт (правда разом з Гуцул Каліпсо) в моменті закохали мене в себе, до того ж виступ Гайдамаків вдався чесно кажучи фігово, тож на виході з зали я був цілковито новою людиною, в сенсі смаків і музичних вподобань.

Сьогоднішній концерт в деякій мірі знову був фестивальним: ОК приїхали до Франіка з ЕтноЕволюції і стали єдиною втіхою після пропущеного Космачівського збіговиська.
Збіговисько втім теж повторилося і маленький зал Химери це зранку був заброньований під завязку. Як і на презентації Андруховича зал був переповнений. Андрухович, втім, теж повторився, оскільки в перерві між виступом ОК пан Патріарх читав свої вірші.

Виступ сподобався. Не дивлячись на всі незручності, незграбності і недоладності, що, хоч і не були повязані з виконанням, але заважли, ВИСТУП ВДАВСЯ НА 100%.
Мабуть в дію були кинуті секретні котячі хитрощі, можливо дим, що стояв в залі, був зовсім не цигарковим, а може мене таки (як і пророчилось зі сцени) вколисав їх звук, цілком щиро і ніжно. В будь-якому випадку, рідксний останнім часом стан концертно-звукового спяніння, не дасть збрехати - ОК!"

03.05.2007

Оригінал

неділю, 8 квітня 2007 р.

Мандрівка в Косаківку

Кліп вже став класичним. Автор відео — сестра Володимира Войчишина, а матеріали були взяті (напевно) з поїздки на фотосесію для офіційного сайту з фотографом Олегом Усатюком. Сайт мав адресу ocheret.com і почав працювати, але зараз він не вантажиться і це ім’я будь-хто може придбати :(

А ось інша версія створення цього кліпу (офіційна, озвучена Володимиром Войчишиним):
«Насправді відео на „Мандрівку в Косаківку“ з’явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому (ФДР), а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два — і воно застаріє, альбом „Мандрівка в Косаківку“ — це вже річна давнина».




Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006

Мандрівка в Косаківку
Слова - Р. Кріль

Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком.
Дід мого товариша, як буває нагода,
Наливає гостям по чуть–чуть, небагато.
Плями вражень, що іноді з'являються
В мерехтінні автобусного руху,
Миті щастя мандрівки в невідоме,
Приємне завмирання духу.

Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага

В Косаківці чекають: рибалка, чекушка,
Копанка, дядько, слабкий лід.
Після всього - весела вечеря:
Сватання товариша за докторку і є ж привід.
Тітка каже - хороша, тиха дитина.
(Він рік її не бачив)
Може це його щастя -
Ідеальна родина...
Це питання ще відкрите:
Нерішуча він людина.

Дід доливає, наполягає,
Тітка вареників нову чергу заряджає;
Випав сніг, навколо темрява впала.
Знову автобус, знову в очі фари.
Їдемо, засинаємо,
Їдемо, засинаємо,
В чудових видіннях-примарах.

четвер, 8 лютого 2007 р.

"СТЕЛСІ" КЛОНУВАЛИ "КОТА". НА ЧЕРЗІ "ВВ"?

Якщо свіжоспечений ремікс на нову пісню "Час минає" етнорокової ватаги "Очеретяний кіт" з Вінниці можна назвати клоном, тоді експеримент з клонування "Кота" нашим електронникам "Стелсі", які, власне, його здійснили, цілком вдався. Ремікс можна впевнено назвати спільним творінням "Очеретяного кота" та "Стелсі". Наразі чернівчани прописали до неї гітару, клавішні і рясно всипали "Час минає" притаманними їх власній стилістиці семплами. Наскільки ця композиція вийшла вдалою, можна було переконатися на столичних етно-диско-вечорницях, організованих керманичем "ВВ" Олегом Скрипкою. З початку лютого вони тривають у приміщенні Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії. Тож саме там відбувся дебют нової старої пісні, і саме там її вперше почули "батьки" – "Очеретяні коти". Ремікс буковинських етноелектронників настільки вразив Олега Скрипку, що він і собі висловив побажання, щоб чернівчани клонували якусь з його власних композицій. Першою ластівкою, що полетіла у вирій діджейського простору, стала "Пісенька" з останнього альбому "ВВ" "Були деньки". Але зупинятися на цьому чернівецькі ковалі реміксів не збираються: у проміжках між клепанням свого нового альбому вони активно працюють над обробкою ще однієї пісні "Воплів Відоплясова".

Тарас ПІЦ

середу, 7 лютого 2007 р.

Музична альтернатива: "Очеретяний кіт" в електронній обробці

Буковинські Стелсі "зробили людей" з вінницького Очеретяного Кота. Ні, ні, останні й без того мають доволі велике коло шанувальників, яке останнім часом дедалі зростає, однак пересічному слухачеві, а тим паче працівникам радіорозголосів їхня творчість залишалася, м’яко кажучи, не зрозумілою. Тепер є надія, що завдяки буковинським фольк-електронникам доробок Котів прорветься.

"Очеретяний кіт" на вечрорницях етно-диско. Фото Роман Чорномаз, Обозреватель.

Діло було так. Олексію Кухарському, чільникові Стелсі, потрапив до рук диск з ФДРівських розсилок на радіо. Там він надибав на одну з найостанніших пісень, записаних Очеретяним Котом, "Час минає". Хлопакові річ настільки засмакувала, що він відразу забажав почаклувати над піснею й почав шукати виходи на вінничан. Дозвіл від на переробку було отримано й у підсумку вийшов навіть не перегранець [ремікс] у звичному розумінні цього слова, а по суті цілковито нове народження співанки. Тож гудці домовилися так і зазначати, мовляв, виконують Очеретяний Кіт та Стелсі разом, а саме награння стало повністю придатним для танцювальних майданчиків.

Запис й остаточне зведення робилися у чернівецькій звукотвірні “Стелсофон”, а крім електроніки Кухарського гітари додав гітарист Стелсі. Самі "коти" вперше почули оновлену річ аж в бусіку (мікроавтобусі) по дорозі з Етно-Диско Вечорниці Олега Скрипки 2 лютого, і попри всі перестороги залишилися задоволені доробком, за що й перехиляли раз по раз по п'ятдесят. Життєпис пісні "Час минає" може продовжитися спільним видноспівом Очеретяного Кота зі Стелсі. Зв'язковим поміж ватагами виступив знаний не лише на Буковині поширник Української "непримиреннщини" Ігор Кравців. Наразі гурти чекають нагоди, щоб нарешті познайомитися віч-на-віч.

Як повідомляв ОБОЗ, другий тур Вечорниць Скрипки ви зможете відвідати 23 лютого в галереї Лавра, наступного дня невтомний Скрипка з козаками поїде каламутити воду в Бєлокамєнной.

Оригінал

четвер, 18 січня 2007 р.

Із суботи на неділю (відео)

Перше відео "Очеретяних котів" (не беручи до уваги фільм "Проти сонця").
Насправді це не оригінальний ролик - в цьому підправлено контраст. Очікувалася повна версія пісні (2:24), але схоже далі початкового варіанту діло не пішло - він так і залишився 1:27.



18.01.2007