Адреса: Київ, вул. Фролівська, 7.
Подія на Фейсбуці.
четвер, 23 грудня 2010 р.
Новий Рік в"Очеретяному Коті" з "Очеретяним Котом"
У понеділок, 3 січня о 19:00 (і до 23:00) в Арт-галереї-кафе “Очеретяний кіт” відбудеться концерт "Очеретяного кота".
Адреса: Київ, вул. Фролівська, 7.
Подія на Фейсбуці.
Адреса: Київ, вул. Фролівська, 7.
Подія на Фейсбуці.
вівторок, 21 грудня 2010 р.
Пароми в Ужгороді
Микола Доляк пише про виступ в Ужгороді:
"Тарас Прохасько радо підтримав ідею від ПАРОМів зробити спільний вечір-презентацію. І з цього приводу нам дуже радісно))) Слідкуйте за ютюбом - скоро з'явиться спільний інтернет-квартирник гурту ПАРОМИ з відомим сучасним письмеником Тарасом Прохасько".
24-го грудня ПАРОМИ в Ужгороді, разом з Тарасом Прохасько і його новою книжкою «ботакЄ»
15:00 - прес-центр "Закарпаття".
18:00 - "Джаз Кафе", вул. Корзо, 10.
"Тарас Прохасько радо підтримав ідею від ПАРОМів зробити спільний вечір-презентацію. І з цього приводу нам дуже радісно))) Слідкуйте за ютюбом - скоро з'явиться спільний інтернет-квартирник гурту ПАРОМИ з відомим сучасним письмеником Тарасом Прохасько".
24-го грудня ПАРОМИ в Ужгороді, разом з Тарасом Прохасько і його новою книжкою «ботакЄ»
15:00 - прес-центр "Закарпаття".
18:00 - "Джаз Кафе", вул. Корзо, 10.
пʼятницю, 17 грудня 2010 р.
Виступ "Паромів" у Полтаві
"Пароми" виступатимуть на дні народження гурту "Oneyroid". На цьому міні-фестивалі будуть виступати різні музиканти, подробиці В Контакті.
Отже, виступ відбудеться 26.12.
Початок концерту 16.00, кінець 22.00 (Увага! Виступають не тільки "Пароми"!).
Вартість входу на музичну частину 55 грн.
Адреса: пивниця «Сто доріг» (вул. Пар. Комуни, 18)
Замовлення столиків за тел. 7-46-38.
Отже, виступ відбудеться 26.12.
Початок концерту 16.00, кінець 22.00 (Увага! Виступають не тільки "Пароми"!).
Вартість входу на музичну частину 55 грн.
Адреса: пивниця «Сто доріг» (вул. Пар. Комуни, 18)
Замовлення столиків за тел. 7-46-38.
середу, 15 грудня 2010 р.
Виступ "Паромів" в Ужгороді
24-го грудня в Ужгороді у "Джаз-кафе", вул. Корзо, 10. Виступ у рамках презентації нової книжки Тараса Прохаська "БОТАКє".
неділю, 12 грудня 2010 р.
Роман Кріль про стиль "Очеретяного Кота"
Роман Кріль пише "В Контакті":
Нарешті... ми знаємо як називається наш стиль і його загальні ознаки..... це
стиль МАЗАХАТА (від хата мазанка)... його ознаки : приджазований саунд
іноді перемежовується з піснями -медетаціями та піснями які б можна
було б віднести за духом до "рок ен ролу" ... , але " змістовне" та
часто-густо" мелодичне коріння" в нього саме українське, точніше
подільське.
отака малята пісня :)
Нарешті... ми знаємо як називається наш стиль і його загальні ознаки..... це
стиль МАЗАХАТА (від хата мазанка)... його ознаки : приджазований саунд
іноді перемежовується з піснями -медетаціями та піснями які б можна
було б віднести за духом до "рок ен ролу" ... , але " змістовне" та
часто-густо" мелодичне коріння" в нього саме українське, точніше
подільське.
отака малята пісня :)
суботу, 11 грудня 2010 р.
Виступи "Паромів" у грудні
У фейсбуці опубліковані дати і міста, де відбудуться концерти "Паромів":
10-го у Киеві (вже відбувся)
13-го у Івано-Франківську
14-го у Львові
18-го у Хмельницькому
24-го у Ужгороді
26-го у Полтаві
Крім того, вчора у приватній розмові після концерту Роман Кріль сказав що "Очеретяний Кіт" планує приїхати до Києва 3-го січня щоб виступити в одному з київських клубів під назвою "Очеретяний кіт".
10-го у Киеві (вже відбувся)
13-го у Івано-Франківську
14-го у Львові
18-го у Хмельницькому
24-го у Ужгороді
26-го у Полтаві
Крім того, вчора у приватній розмові після концерту Роман Кріль сказав що "Очеретяний Кіт" планує приїхати до Києва 3-го січня щоб виступити в одному з київських клубів під назвою "Очеретяний кіт".
Враження від концерту в клубі "Культ РА"
Концерт вийшов вдалим, хоча хлопці були помітно втомлені після двох попередніх виступів у "Бабуїні" та на "Нашому Радіо", а серед присутніх в залі були випадкові люди які створювали зайвий шум своїми розмовами.
Виступали втрьох - Роман Кріль, Микола Доляк та Володимир Войчишин. У парі пісень до гурту підключався перкусіоніст і звукорежисер з дружнього гурту - на жаль не пам'ятаю ані його імені, ані гурту, який він представляв.
Дуже приємно було побачити Войчишина - останнім часом його було майже не видно ані в інтернеті, ані на виступах "Паромів".
Склад був суто "котячий", але Роман весь час наголошував що це - фестиваль "Пароми", який представляє пісні "Очеретяного кота", "Подільських сурікатів", "Очеретяної родини", "Запаски" і т.і.
Співали дуже багато пісень Нечитайла. Виявляється "Хазяїн" присвячений його діду. Можливо через велику насиченість його піснями не вдалося випросити на "біс" заспівати "Маму".
Зате почули дві старі кльові пісні - "Красна гірка", яку співав Доляк і Войчишин на біс заспівав "Радіохед".
Наостанок Роман Кріль пообіцяв приїхати в Київ 3 січня і виступити в одному з клубів "Очеретяний кіт" з бас-гітарою і іншими "наворотами", бо цього разу умови були досить "походними".
Отже з нетерпінням чекаємо на наступний концерт!
Виступали втрьох - Роман Кріль, Микола Доляк та Володимир Войчишин. У парі пісень до гурту підключався перкусіоніст і звукорежисер з дружнього гурту - на жаль не пам'ятаю ані його імені, ані гурту, який він представляв.
Дуже приємно було побачити Войчишина - останнім часом його було майже не видно ані в інтернеті, ані на виступах "Паромів".
Склад був суто "котячий", але Роман весь час наголошував що це - фестиваль "Пароми", який представляє пісні "Очеретяного кота", "Подільських сурікатів", "Очеретяної родини", "Запаски" і т.і.
Співали дуже багато пісень Нечитайла. Виявляється "Хазяїн" присвячений його діду. Можливо через велику насиченість його піснями не вдалося випросити на "біс" заспівати "Маму".
Зате почули дві старі кльові пісні - "Красна гірка", яку співав Доляк і Войчишин на біс заспівав "Радіохед".
Наостанок Роман Кріль пообіцяв приїхати в Київ 3 січня і виступити в одному з клубів "Очеретяний кіт" з бас-гітарою і іншими "наворотами", бо цього разу умови були досить "походними".
Отже з нетерпінням чекаємо на наступний концерт!
четвер, 9 грудня 2010 р.
Три концерти "Котів" у Києві завтра!
Володимир Войчишин написав у очеретяному ком'юніті:
"Із радістю запрошуємо всіх небайдужих на потрійну акцію "Очеретяного кота" у Києві 10 грудня.
19:00 - Книгарня-кав'ярня "БАБУЇН", вул. С. Петлюри (бувша Комінтерна), 10.
тел. 235-73-16, (050) 356-33-26
21:00-22:00 - живий виступ на радіо-вечорницях у Олега Скрипки ("Наше Радіо")
23:00 - Руський клуб "Культ Ра", вул. Володимирська, 4 (біля Софійської площі)
тел. 331-59-48, (067) 34-13-000"
"Із радістю запрошуємо всіх небайдужих на потрійну акцію "Очеретяного кота" у Києві 10 грудня.
19:00 - Книгарня-кав'ярня "БАБУЇН", вул. С. Петлюри (бувша Комінтерна), 10.
тел. 235-73-16, (050) 356-33-26
21:00-22:00 - живий виступ на радіо-вечорницях у Олега Скрипки ("Наше Радіо")
23:00 - Руський клуб "Культ Ра", вул. Володимирська, 4 (біля Софійської площі)
тел. 331-59-48, (067) 34-13-000"
понеділок, 22 листопада 2010 р.
Гурт «Пароми» зачарував івано-франківців коктейлем з музичних стилів
Сергій БІЛИЙ, Коломия ВЕБ Портал
22.11.2010
В такій собі затишній кухонно-домашній обстановці пройшов в Івано-Франківську прохолодного і вологого суботнього вечора 20 листопада концерт подільського гурту «Пароми». Публіки на виступ, який відбувся в приміщенні Культурно-мистецького центру «Є», завітало не дуже багато, тож музиканти зробили упор не на драйвові заводні ритми, а на душевну музику для гарного настрою.
Зі слів керівника групи Романа Кріля, який за сумісництвом є ще й солістом гурту «Очеретяний кіт», проект «Пароми» це по суті суміш багатьох різних гуртів: «Пропала грамота», «Запаска», «Подільські сурікати» тощо. «Тому, – зазначає виконавець, – ми вважаємо, що мусимо грати трошки краще, ніж кожен цей гурт окремо».
Відтак, гурт не має якогось специфічного стилю виконання. Їх музика являє собою цілий коктейль із реггі, блюзу, джазу, трошки легкого року, фанку тощо, що в купі сам Р.Кріль обізвав не інакше, як «зашибісь-рок».
Розмаїття стилів диктує і розмаїття інструментів: якщо керівник групи не зраджує своїй соло-гітарі, то решта членів у виборі знарядь праці вдаються до імпровізацій: барабанщик Андрій Войтюк з львівського гурту «Сонцекльош» вдало поєднує сучасну ударну установку з колоритними тамтамами і чудово видає соло на губній гармошці. В свою чергу музикант і авторо кількох пісень Микола Доляк, який, крім того, є виконавцем гурту «Подільські сурікати», чудово оперує такими різними інструментами, як акустична гітара, флейта і тріола – різновид акордеона, в якому повітря нагнітається від дихання виконавця.
Загалом, усі, хто завітав цього вечора на концерт отримали заряд доброго настрою і задоволення від гарної музики.
Оригінал
22.11.2010
В такій собі затишній кухонно-домашній обстановці пройшов в Івано-Франківську прохолодного і вологого суботнього вечора 20 листопада концерт подільського гурту «Пароми». Публіки на виступ, який відбувся в приміщенні Культурно-мистецького центру «Є», завітало не дуже багато, тож музиканти зробили упор не на драйвові заводні ритми, а на душевну музику для гарного настрою.
Зі слів керівника групи Романа Кріля, який за сумісництвом є ще й солістом гурту «Очеретяний кіт», проект «Пароми» це по суті суміш багатьох різних гуртів: «Пропала грамота», «Запаска», «Подільські сурікати» тощо. «Тому, – зазначає виконавець, – ми вважаємо, що мусимо грати трошки краще, ніж кожен цей гурт окремо».
Відтак, гурт не має якогось специфічного стилю виконання. Їх музика являє собою цілий коктейль із реггі, блюзу, джазу, трошки легкого року, фанку тощо, що в купі сам Р.Кріль обізвав не інакше, як «зашибісь-рок».
Розмаїття стилів диктує і розмаїття інструментів: якщо керівник групи не зраджує своїй соло-гітарі, то решта членів у виборі знарядь праці вдаються до імпровізацій: барабанщик Андрій Войтюк з львівського гурту «Сонцекльош» вдало поєднує сучасну ударну установку з колоритними тамтамами і чудово видає соло на губній гармошці. В свою чергу музикант і авторо кількох пісень Микола Доляк, який, крім того, є виконавцем гурту «Подільські сурікати», чудово оперує такими різними інструментами, як акустична гітара, флейта і тріола – різновид акордеона, в якому повітря нагнітається від дихання виконавця.
Загалом, усі, хто завітав цього вечора на концерт отримали заряд доброго настрою і задоволення від гарної музики.
Оригінал
четвер, 11 листопада 2010 р.
Найближчі концерти "Паромів"
Львів
18.11 ПАРОМИ на Кубанській, вул.Кубанська 25а, 20:00, 25 грн
19.11 ПАРОМИ у "Лівому Березі", Фестиваль-ресторація - "Лівий берег", Проспект Свободи, 28 (підвал Львівської опери), 21:00
Івано-Франківськ
20.11 ПАРОМИ в культурно-мистецькому центрі "Є", 4-й поверх, 18:00, 25грн
Очеретяна родина
18.11 ПАРОМИ на Кубанській, вул.Кубанська 25а, 20:00, 25 грн
19.11 ПАРОМИ у "Лівому Березі", Фестиваль-ресторація - "Лівий берег", Проспект Свободи, 28 (підвал Львівської опери), 21:00
Івано-Франківськ
20.11 ПАРОМИ в культурно-мистецькому центрі "Є", 4-й поверх, 18:00, 25грн
Очеретяна родина
понеділок, 8 листопада 2010 р.
"Очеретяний кіт" візьме на роботу адміністратора
Був здивований що про нещодавні виступи "Паромів" було написано тільки у Миколи Доляка на його сторінці "Подільських сурікатів". Звернувся по коментарі до уособлення "Очеретяного кота" ВКонтакті і отримав отаку відповідь:
"Після достатньо вдалої лоботомії, нашому організаторунарешті вдається розрізняти деякі кольори та зі вчора він може вживати алкоголь, але не більше 470 грамів на добу.. Мусимо визнати це прогрес, відчуваю що незабаром...вся інфа про діяльність о.к. та паромів, буде розміщена на сайті споживачів картопляних чипсів, та котячих килимкив.. зрештою інфа буде там де потрібно.. у МВД
МВД - міша ваня діма
Очеретяний кіт візьме на постійну та перспективну роботу організатора, та адміністратора... бо ми страждаємо майже всі на рідкісну форму алергічного аутізму ... кожна спроба написати інфу про наші мандри та перспективи.. вчасний дзвінок арт-директорам різних закутків,та тому подібне викликає висипки і страшний будун на ранок..
Платня не дуже... бо й заробітки х..ві (не дуже)".
"Після достатньо вдалої лоботомії, нашому організаторунарешті вдається розрізняти деякі кольори та зі вчора він може вживати алкоголь, але не більше 470 грамів на добу.. Мусимо визнати це прогрес, відчуваю що незабаром...вся інфа про діяльність о.к. та паромів, буде розміщена на сайті споживачів картопляних чипсів, та котячих килимкив.. зрештою інфа буде там де потрібно.. у МВД
МВД - міша ваня діма
Очеретяний кіт візьме на постійну та перспективну роботу організатора, та адміністратора... бо ми страждаємо майже всі на рідкісну форму алергічного аутізму ... кожна спроба написати інфу про наші мандри та перспективи.. вчасний дзвінок арт-директорам різних закутків,та тому подібне викликає висипки і страшний будун на ранок..
Платня не дуже... бо й заробітки х..ві (не дуже)".
четвер, 21 жовтня 2010 р.
Новини з очерету
Отже, хто не сидить "ВКонтактє" Очеретяний кіт вчора телеграфував на своїй сторінці таке:
"Пароми (Очеретяний кіт) відлабали у Тернополі Чернівцях, і
Хмельницькому.. Плануємо в середені листопада попасти у Франківськ та Львів...
пишеться фолькльорний альбом.. класні пісні.. можливо на виконання
основних партій будуть запрошені зірки світового футболу, може політики країн
третього світу.. процесс суне.. от тільки через брак інтернету в селі.. і
усіляки господарськи роботи...
калашмтить по клавам у рекламному екстазі подальших
подій нема ні клямки ані часу... але це спробуємо подолати.. методом ...
"Коля плиз.. дай інфу в неті.. с меня пляшка..."
друзі якщо в когось е ентузіазм посприяти поширенню української музики від
очеретяної громади (наприклад) преднуйтесь до процессу...
амінь..
Пссссцч.
в києві можливо зіграємо в 44 як що Галья з диверсантів покохає нестямн".
"Пароми (Очеретяний кіт) відлабали у Тернополі Чернівцях, і
Хмельницькому.. Плануємо в середені листопада попасти у Франківськ та Львів...
пишеться фолькльорний альбом.. класні пісні.. можливо на виконання
основних партій будуть запрошені зірки світового футболу, може політики країн
третього світу.. процесс суне.. от тільки через брак інтернету в селі.. і
усіляки господарськи роботи...
калашмтить по клавам у рекламному екстазі подальших
подій нема ні клямки ані часу... але це спробуємо подолати.. методом ...
"Коля плиз.. дай інфу в неті.. с меня пляшка..."
друзі якщо в когось е ентузіазм посприяти поширенню української музики від
очеретяної громади (наприклад) преднуйтесь до процессу...
амінь..
Пссссцч.
в києві можливо зіграємо в 44 як що Галья з диверсантів покохає нестямн".
середу, 20 жовтня 2010 р.
Чумак воли завертає
В цій пісні увагу приділено побуту чумаків, точніше чумацьких родин в той час коли чумаки були в мандрах. Мандри ці були довгими - чумаки відпралялися за сіллю перший раз одразу після Паски, а останній раз - в жовтні. Додому поверталися вже майже перед зимою. Воли пересувалися із швидкістю біля 2 км за годину (як з вантажем, так і без нього). Крім того під час дощу пересуватися не можна було - ярма натирали волам шиї до крові. У чумаків насправді був дуже суворий кодекс - що і як треба робити з волами - як і коли випасати, якою водою можна поїти, коли можна йти, коли ні, бо лікувати волів в походних умовах було нереально і треба було запобігати захворюванням волів максимально ефективно. Отже мандрівка була довгою та повільною, ще й з перервами для очікування "робочої" погоди.
Тому і доводилося жінкам і "соломою піч топити" і "у сусідів солі просити".
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Чумак воли завертає
Слова народні
Музика - народна в обробці А. Секретарьова
Гей, чумак воли завертає,
Нові ярма надіває,
Сірі воли запрягає,
Гей, у Крим по сіль поїжджає,
Жінку вдома оставляє,
Жінку вдома оставляє...
Гей, оставайся, жінко, вдома,
Рубай дрова до порога,
А солому до ослона,
Гей, соломою в печі топить,
Горшечками воду носить,
А в сусіди солі просить...
Гей, сусідочки-голубочки,
Дайте солі два дрібочки,
Научайте свої дочки,
Гей, щоб по ночах не ходили,
Чумаченьків не любили,
Чумаченьків не любили...
Гей, чумак зиму п'є,
Зиму п'є, гуляє,
Прийде літо - покидає,
Сам в дорозі пропадає,
Сам в дорозі пропадає...
Тому і доводилося жінкам і "соломою піч топити" і "у сусідів солі просити".
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Чумак воли завертає
Слова народні
Музика - народна в обробці А. Секретарьова
Гей, чумак воли завертає,
Нові ярма надіває,
Сірі воли запрягає,
Гей, у Крим по сіль поїжджає,
Жінку вдома оставляє,
Жінку вдома оставляє...
Гей, оставайся, жінко, вдома,
Рубай дрова до порога,
А солому до ослона,
Гей, соломою в печі топить,
Горшечками воду носить,
А в сусіди солі просить...
Гей, сусідочки-голубочки,
Дайте солі два дрібочки,
Научайте свої дочки,
Гей, щоб по ночах не ходили,
Чумаченьків не любили,
Чумаченьків не любили...
Гей, чумак зиму п'є,
Зиму п'є, гуляє,
Прийде літо - покидає,
Сам в дорозі пропадає,
Сам в дорозі пропадає...
неділю, 17 жовтня 2010 р.
Джуман
Одна з чумацьких пісень, що досі не включено до альбому.
Джуман
Ой гостив Джуман
Сім літ в Подолу.
Не зазнав він пригодоньки
на худобу свою.
Ой гостив, гостив,
при долині став.
Воли му ся поболіли,
сам Джуман заслаб.
Заболіло в Джумана
Серденько та й голова.
«Бідна моя головонька,
Чужа сторона.
Ой чужая сторононька,
Та й чужі люди,
Та хто ж мене поховає,
Як тут смерть буде».
Ой пішов .... отаман Джуман,
Пане отамане, дбай за мене, дбай.
Ой, Джумане: «Отамане,
Дбай же за мні дбай,
Бери собі воли з мажі,
Тік ми раду дай».
«Ой, рад би я, рад
Волики взяти,
Лиш не можу, Джуманчику,
Ради ти дати».
Ой устав Джуман,
Да й одяг кожух
Повалив сі попри мажі –
Спустив Джуман дух.
Live-версія пісні:
Джуман
Ой гостив Джуман
Сім літ в Подолу.
Не зазнав він пригодоньки
на худобу свою.
Ой гостив, гостив,
при долині став.
Воли му ся поболіли,
сам Джуман заслаб.
Заболіло в Джумана
Серденько та й голова.
«Бідна моя головонька,
Чужа сторона.
Ой чужая сторононька,
Та й чужі люди,
Та хто ж мене поховає,
Як тут смерть буде».
Ой пішов .... отаман Джуман,
Пане отамане, дбай за мене, дбай.
Ой, Джумане: «Отамане,
Дбай же за мні дбай,
Бери собі воли з мажі,
Тік ми раду дай».
«Ой, рад би я, рад
Волики взяти,
Лиш не можу, Джуманчику,
Ради ти дати».
Ой устав Джуман,
Да й одяг кожух
Повалив сі попри мажі –
Спустив Джуман дух.
Live-версія пісні:
четвер, 23 вересня 2010 р.
Волики
"Волики" - дуже романтична пісня. По своїй шедевральності впритул наближається до "Буркун-зілля". Дуже велику увагу в цій пісні приділено саме волам. Дослідники чумаків розповідають що чумаки використовували переважно бесарабських волів полової масті з довгими рогами. Власне, все це і розповідається у пісні.
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Волики
Ой волики ви мої,
Да волики половії,
Ой і де будем ночувати -
Та й у широкій долині.
Ой волики ви мої,
Да воли круторогі,
Ой і що будем вечеряти -
Та й кавуни та й дині.
Ой волики ви мої,
Да волики одномасні,
Ой і де будем ночувати -
Та й у дівчини Насті.
Ой і де будем ночувати -
Та й у дівчини Насті,
А що будем вечеряти -
Та й перепелочку в маслі.
Небагато чумак з'їв -
Тільки крильця, реберця.
Заболіло в чумаченька
Коло серця, коло серця.
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Волики
Ой волики ви мої,
Да волики половії,
Ой і де будем ночувати -
Та й у широкій долині.
Ой волики ви мої,
Да воли круторогі,
Ой і що будем вечеряти -
Та й кавуни та й дині.
Ой волики ви мої,
Да волики одномасні,
Ой і де будем ночувати -
Та й у дівчини Насті.
Ой і де будем ночувати -
Та й у дівчини Насті,
А що будем вечеряти -
Та й перепелочку в маслі.
Небагато чумак з'їв -
Тільки крильця, реберця.
Заболіло в чумаченька
Коло серця, коло серця.
понеділок, 20 вересня 2010 р.
Буркун-зілля
Всі чумацькі пісні "Очеретяного кота" гарні, але "Буркун-зілля" чи не найкраща з усіх. Повільна, неначе рух волів, широка, як степи, якими мандрують чумаки. І розповідає про тугу за родиною, про чумацьке життя-буття.
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Буркун-зілля
А в городі буркун–зілля
На тичину в'ється,
Молодая дівчинонька
За чумаком б'ється.
Ой не бийся дівчинонька
Та молися Богу -
Випроваджу воли й вози,
Сам вернусь додому.
Прикропляйте доріженьку
Щоб пилом припала,
Розважайте дівчиноньку
Щоб з лиця не спала.
Ой, чорнії галенята,
Підніміться вгору,
Молодії чумаченьки,
Верніться додому.
Ой раді б ми піднятися -
Туман налягає,
Ой раді б ми вернутися -
Вгадчик не пускає.
"Ой, радчику, наш братику
Вчини ж нашу волю -
Пусти ж нас хоч у термін,
На врем'я додому".
"Ой радів би я, мої браття,
Та всіх попускати -
Хура строчна, край далекий -
Треба й доставляти".
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Буркун-зілля
А в городі буркун–зілля
На тичину в'ється,
Молодая дівчинонька
За чумаком б'ється.
Ой не бийся дівчинонька
Та молися Богу -
Випроваджу воли й вози,
Сам вернусь додому.
Прикропляйте доріженьку
Щоб пилом припала,
Розважайте дівчиноньку
Щоб з лиця не спала.
Ой, чорнії галенята,
Підніміться вгору,
Молодії чумаченьки,
Верніться додому.
Ой раді б ми піднятися -
Туман налягає,
Ой раді б ми вернутися -
Вгадчик не пускає.
"Ой, радчику, наш братику
Вчини ж нашу волю -
Пусти ж нас хоч у термін,
На врем'я додому".
"Ой радів би я, мої браття,
Та всіх попускати -
Хура строчна, край далекий -
Треба й доставляти".
пʼятницю, 17 вересня 2010 р.
Пароми - "Спека"
Ще одна з заслужених пісень, яку "Коти" записали ще у своєму першому альбомі "Бурса", потім в "Манії" і продовжують грати досі. За цей час деякі окремі слова "випали" з тексту, але в цілому текст залишився той самий. Одначе музика з тих пір змінилася досить суттєво.
Ось для порівняння перша версія пісні:
Альбом "Бурса", 1998
Спека
Слова - Р. Кріль
Здавалось - все якось дивно,
Щось за цим стоїть.
Клімат вбивав всі бажання:
"Не руш, не торкай-но".
Вліткуо бувають сірії миті
Гой-я, гой-я,
Спека вбирає останнії сили.
Гой-я, гой-я.
Приспів:
Сонце сушить і сушить,
Вечір ще так далеко.
Вона триватиме довго -
Спека, спека.
Йду серед мари,
Думок немає.
Ось їде тролейбус -
Ти в нього сядеш.
Серце спадає,
Здіймається ледь
Зворушливість зникла.
Дай мені привід
Прийти до тями,
Та ти десь далеко,
Ти десь далеко.
На все чиясь воля
Собі зачекаю -
Авжеж щось і буде
І спека та зникне.
Приспів:
Сонце сушить і сушить,
Вечір ще так далеко.
Вона триватиме довго -
Спека, спека.
Версія з альбому "Манія":
Альбом "Манія", 1999
Ось для порівняння перша версія пісні:
Альбом "Бурса", 1998
Спека
Слова - Р. Кріль
Здавалось - все якось дивно,
Щось за цим стоїть.
Клімат вбивав всі бажання:
"Не руш, не торкай-но".
Вліткуо бувають сірії миті
Гой-я, гой-я,
Спека вбирає останнії сили.
Гой-я, гой-я.
Приспів:
Сонце сушить і сушить,
Вечір ще так далеко.
Вона триватиме довго -
Спека, спека.
Йду серед мари,
Думок немає.
Ось їде тролейбус -
Ти в нього сядеш.
Серце спадає,
Здіймається ледь
Зворушливість зникла.
Дай мені привід
Прийти до тями,
Та ти десь далеко,
Ти десь далеко.
На все чиясь воля
Собі зачекаю -
Авжеж щось і буде
І спека та зникне.
Приспів:
Сонце сушить і сушить,
Вечір ще так далеко.
Вона триватиме довго -
Спека, спека.
Версія з альбому "Манія":
Альбом "Манія", 1999
вівторок, 14 вересня 2010 р.
Погляд в минуле
До речі, на сайті КМДА (Київської міської державної адміністрації) досі на сторінці Редакції тематичних програм можна побачити двох ведучих - Нечитайла Павла Олександровича та Кріля Романа Михайловича.
А туточки юзер joj пише "...Я на Київ-фм присів давно. Дуже класні передачі є тама. Роман Кріль з "Очеретяного кота" озвучує програму "Вулицями рідного міста". У Павла Нечитайла чудова передача "Вараган". Доречі Павло був ведучим у Шешорах 2006 та на презентації казок Лірника Сашка на Трухановому острові".
А туточки юзер joj пише "...Я на Київ-фм присів давно. Дуже класні передачі є тама. Роман Кріль з "Очеретяного кота" озвучує програму "Вулицями рідного міста". У Павла Нечитайла чудова передача "Вараган". Доречі Павло був ведучим у Шешорах 2006 та на презентації казок Лірника Сашка на Трухановому острові".
(Жвавий) Легінь - радіо-версія
Пісня "Легінь" - чемпіон по кількості записів. Її історія починається з альбому "Бурса" (1998), в альбомі "Коломийки" записані одразу дві версії - "Легінь" та "Жвавий легінь". Крім того існує версія 2009-го року, а також версія з фестивалю "Країна мрій - 2005", яку я б назвав "Шалений Легінь".
Сьогодні додамо до цього списку радіо-версію пісні.
Легінь (радіо-версія)
Легінь
А я легінь молоденький,
Не боюся битки.
Да на мені порубали
Сорочку до нитки.
А я легінь молоденький
Лишень до розбою.
А як вийду на вулицю –
Куряти ся бою.
Віддавайся біла дівка,
Бо я не паную,
Бо я собі цього літа
Самий помандрую.
Ой самий я помандрую,
Саменький-саменький,
Бо вже мені біла дівка
Світ не веселенький.
"Шалений" легінь з "Країни мрій" (разом із піснею "Темна нічка"):
Легінь (радіо-версія)
"Ліричний" Легінь з альбому "Коломийки":
Легінь, альбом "Коломийки", 2002
Жвавий легінь з альбому "Коломийки":
Жвавий легінь, альбом "Коломийки", 2002
Найсучашніший "Легінь", версія 2009 року в аранжуванні Володимира Войчишина:
Легінь, Volodya Version, 2009
Найстаріший, бурсацький "Легінь":
Легінь, альбом "Бурса", 1998
Сьогодні додамо до цього списку радіо-версію пісні.
Легінь (радіо-версія)
Легінь
А я легінь молоденький,
Не боюся битки.
Да на мені порубали
Сорочку до нитки.
А я легінь молоденький
Лишень до розбою.
А як вийду на вулицю –
Куряти ся бою.
Віддавайся біла дівка,
Бо я не паную,
Бо я собі цього літа
Самий помандрую.
Ой самий я помандрую,
Саменький-саменький,
Бо вже мені біла дівка
Світ не веселенький.
"Шалений" легінь з "Країни мрій" (разом із піснею "Темна нічка"):
Легінь (радіо-версія)
"Ліричний" Легінь з альбому "Коломийки":
Легінь, альбом "Коломийки", 2002
Жвавий легінь з альбому "Коломийки":
Жвавий легінь, альбом "Коломийки", 2002
Найсучашніший "Легінь", версія 2009 року в аранжуванні Володимира Войчишина:
Легінь, Volodya Version, 2009
Найстаріший, бурсацький "Легінь":
Легінь, альбом "Бурса", 1998
суботу, 11 вересня 2010 р.
Канада - радіо-версія
Корисні поради для дівок та легінів щодо пошуку собі пари. У порівнянні з "Канадою" з альбому "Коломийки" кількість порад зменшено і темп пісні більш повільний. Незважаючи на це деякі слова все-одно не вдалося розібрати.
"Канада" (радіо-версія)
Канада (радіо-версія)
Не стій, не стій дівчинонька
З красним каваліром,
А як він до тебе прийде –
Сядь си під комином.
Під комином як ти сядеш,
То він ті зігріє,
А як ти до него вийдеш –
То він тя обсміє.
Оженися кучерявий,
Ожени небоже,
Бо вже тобі з парубками
Ходити негоже,
Котра дівка робітниця –
То-то і берися,
Але котра ледащиця –
Теї стережися.
Котра дівка робітниця
То-то сі як чічка, (?)
Але котра ледащиця –
Не злазить з припічка.
Не дивися парубочку,
Що дівка пещена,
Подивися парубочку
Чи печі навчена (?)
Не дивися парубочку,
Що дівчина гладка,
Подивися парубочку,
Чи метена хатка.
Ой казав же мені батько –
Женися, небоже,
Та не сватай ти багачки,
Борони тя боже.
А ти сватай тоту дєвку
В одній запашчині,
Щоби була люба, мила
Всій нашій родині.
Невелика париночка –
Десь під копець сіна (?)
Бери-бери дівчиноньку
Без такого вина.
Оригінальний варіант:
Альбом "Коломийки", 2002
Ой, не стій-но дівчинонька
З красним каваліром,
А як він до тебе прийде –
Сядь си під комином.
Під комином як ти сядеш,
То він ті зігріє,
А як ти до него вийдеш –
То він тя обсміє.
Ой, дівонько молоденька,
Дівко-єдинице,
Та не давай цілувати,
Ледо білолице.
Не вір дівка павичеві,
Що пір'єчка губить,
Не вір дівка козакові,
Що він тебе любить.
Бо він тебе щиро любить,
Ще й спатоньки ляже,
Щиру правду випитає,
Піде й другій скаже.
Оженися кучерявий,
Ожени небоже,
Бо вже тобі з парубками
Ходити негоже,
Не дівися парубочку,
Що дівчина мила -
Якби мати не змолола -
Хліба би не їла.
Ой дивися парубочку
Котра ... румина,
Та і стане головою
... і млина.
Котра дівка робітниця –
До тої і берися,
Але котра ледащиця –
Теї стережися.
Котра дівка робітниця
То-то сі як чічка, (?)
Але котра ледащиця –
Не злазить з припічка.
Не дивися парубочку,
Що дівка пещена,
Подивися парубочку
Чи печі навчена (?)
Не дивися парубочку,
Що дівчина гладка,
Подивися парубочку,
Чи метена хатка.
Ой казав же мені батько –
Женися, небоже,
Та не сватай ти багачки,
Борони тя боже.
А ти сватай тоту дєвку
В одній запашчині,
Щоби була люба, мила
Всій нашій родині.
Невелика париночка –
Вісім копиць сіна (?)
Бери-бери дівчиноньку
Без такого вина.
Ой не бери пане-брату,
То-ту єдиначку,
Бо їй будеш нанімати
Серед літа прачку.
Ой я неї пану-брату
Прачку нанімаю,
А як вийду межи люди -
Красну жонку маю.
А хто хоче - жито жне,
А хто хоче - косить,
А хто хоче жінку брати -
Най на руках носить!
"Канада" (радіо-версія)
Канада (радіо-версія)
Не стій, не стій дівчинонька
З красним каваліром,
А як він до тебе прийде –
Сядь си під комином.
Під комином як ти сядеш,
То він ті зігріє,
А як ти до него вийдеш –
То він тя обсміє.
Оженися кучерявий,
Ожени небоже,
Бо вже тобі з парубками
Ходити негоже,
Котра дівка робітниця –
То-то і берися,
Але котра ледащиця –
Теї стережися.
Котра дівка робітниця
То-то сі як чічка, (?)
Але котра ледащиця –
Не злазить з припічка.
Не дивися парубочку,
Що дівка пещена,
Подивися парубочку
Чи печі навчена (?)
Не дивися парубочку,
Що дівчина гладка,
Подивися парубочку,
Чи метена хатка.
Ой казав же мені батько –
Женися, небоже,
Та не сватай ти багачки,
Борони тя боже.
А ти сватай тоту дєвку
В одній запашчині,
Щоби була люба, мила
Всій нашій родині.
Невелика париночка –
Десь під копець сіна (?)
Бери-бери дівчиноньку
Без такого вина.
Оригінальний варіант:
Альбом "Коломийки", 2002
Ой, не стій-но дівчинонька
З красним каваліром,
А як він до тебе прийде –
Сядь си під комином.
Під комином як ти сядеш,
То він ті зігріє,
А як ти до него вийдеш –
То він тя обсміє.
Ой, дівонько молоденька,
Дівко-єдинице,
Та не давай цілувати,
Ледо білолице.
Не вір дівка павичеві,
Що пір'єчка губить,
Не вір дівка козакові,
Що він тебе любить.
Бо він тебе щиро любить,
Ще й спатоньки ляже,
Щиру правду випитає,
Піде й другій скаже.
Оженися кучерявий,
Ожени небоже,
Бо вже тобі з парубками
Ходити негоже,
Не дівися парубочку,
Що дівчина мила -
Якби мати не змолола -
Хліба би не їла.
Ой дивися парубочку
Котра ... румина,
Та і стане головою
... і млина.
Котра дівка робітниця –
До тої і берися,
Але котра ледащиця –
Теї стережися.
Котра дівка робітниця
То-то сі як чічка, (?)
Але котра ледащиця –
Не злазить з припічка.
Не дивися парубочку,
Що дівка пещена,
Подивися парубочку
Чи печі навчена (?)
Не дивися парубочку,
Що дівчина гладка,
Подивися парубочку,
Чи метена хатка.
Ой казав же мені батько –
Женися, небоже,
Та не сватай ти багачки,
Борони тя боже.
А ти сватай тоту дєвку
В одній запашчині,
Щоби була люба, мила
Всій нашій родині.
Невелика париночка –
Вісім копиць сіна (?)
Бери-бери дівчиноньку
Без такого вина.
Ой не бери пане-брату,
То-ту єдиначку,
Бо їй будеш нанімати
Серед літа прачку.
Ой я неї пану-брату
Прачку нанімаю,
А як вийду межи люди -
Красну жонку маю.
А хто хоче - жито жне,
А хто хоче - косить,
А хто хоче жінку брати -
Най на руках носить!
середу, 8 вересня 2010 р.
Темна нічка - радіо-версія
В 2002-му році "Коти" випустили альбом "Коломийки". Але крім альбомних версій коломийок, існують також декілька радіо-версій цих пісень. Точно не скажу, але маю підозру що їх існуванням треба завдячувати передачі "Варґан", що її вів колись Павло Нечитайло.
Радіо-версія "Темна нічка"
Темна нічка
Темна нічка, темна,
Да й ще би темненька.
Да на хлопці молодії
Дуже веселенька
На високій полонині
Два дуби зрослися
Пожалієш біла дівка
Що ми розійшлися.
Ой не дайно біла дівка
За собов нудити,
Але дай ми з білих ручок
Водиці напити.
Подивіться люди добрі,
Що робить горілка –
Ісхилився хлоп до дуба,
Думає що дівка.
А ось оригінальна версія пісні:
Альбом "Коломийки", 2002
Радіо-версія "Темна нічка"
Темна нічка
Темна нічка, темна,
Да й ще би темненька.
Да на хлопці молодії
Дуже веселенька
На високій полонині
Два дуби зрослися
Пожалієш біла дівка
Що ми розійшлися.
Ой не дайно біла дівка
За собов нудити,
Але дай ми з білих ручок
Водиці напити.
Подивіться люди добрі,
Що робить горілка –
Ісхилився хлоп до дуба,
Думає що дівка.
А ось оригінальна версія пісні:
Альбом "Коломийки", 2002
неділю, 5 вересня 2010 р.
Пароми - "Мама"
Ледь встиг пожалітися на відсутність новин від "Котів" як виявилося що три дні тому інтернет-квартирник "Паромів" було доповнено чотирма новими записами.
Отже, пісня "Мама" на слова Павла Нечитайла:
Бас-гітара, гітара, вокал - Роман Кріль
Гітара, бек-вокал - Микола Доляк
Ударні - Андрій Войтюк
Решту кліпів дивіться на youtube-сторінці Романа.
Мама
Слова - П. Нечитайло
Наша мама в саду під вікном
Розмовляє з дикими квітами.
Наша мама голодних прочан
Нагодує смачними обідами.
У, мама, мама, мама.
Нашу маму обіймають гілки,
Міцно цілують фрукти і огірки.
Наша мама в яблуневім садку
Порає з мальвами грядку рясну.
І яку би жінку не зустрів чоловік у безмежному космосі
Матуся займає однозначну першість, є.
Правді в обличчя дивись сміливо – за порухом серця
Матуся знайде де завгодно дітей.
У, мама, мама, мама.
Отже, пісня "Мама" на слова Павла Нечитайла:
Бас-гітара, гітара, вокал - Роман Кріль
Гітара, бек-вокал - Микола Доляк
Ударні - Андрій Войтюк
Решту кліпів дивіться на youtube-сторінці Романа.
Мама
Слова - П. Нечитайло
Наша мама в саду під вікном
Розмовляє з дикими квітами.
Наша мама голодних прочан
Нагодує смачними обідами.
У, мама, мама, мама.
Нашу маму обіймають гілки,
Міцно цілують фрукти і огірки.
Наша мама в яблуневім садку
Порає з мальвами грядку рясну.
І яку би жінку не зустрів чоловік у безмежному космосі
Матуся займає однозначну першість, є.
Правді в обличчя дивись сміливо – за порухом серця
Матуся знайде де завгодно дітей.
У, мама, мама, мама.
Запис "Ой, да під мостом" в нормальній якості
Додав у сторінку, присвячену пісні "Ой, да під мостом, де трава ростом" запис пісні зроблений під час роботи над демо-альбомом "Ранішні звуки".
суботу, 4 вересня 2010 р.
Кіномеханік
Давно вже не було жодних оновлень на блозі. На всіх очеретяних ресурсах також тиша. Отже, повернімося до пісень. Присвятімо цей пост одному з головних хітів "Демидівського альбому" - пісні "Кіномеханік".
"Демидівський альбом", 2009
Роман Кріль розповідає:
"Кіномеханік - мешканець села Сокілець біля Каменця.
Якось стала нагода мандрувати з Павлом Нечетайло кількома цікавими місцинам південного Поділля, власне Паша і був нашим гідом. Сокілець був кінцевою зупинкою.
Мене в тій мандрівці цікавили різні історії, "мемуари маленьких людей" так принаймні називав ці есеподібні форми А. Секретарьов (я слухав кілька його записів - мсленькі шедеври народних оповідань).
Не вигадуючи нічого я працював за так би мовити класичною технологією (сільрада - "Добрий день я журналіст, мене цікавить - адреси потенційних місцевих майстрів слова, старожилів чи просто значущих сільських авторитетів", диктофон, самагон, фото і т.п. (майже за такою :)
Ми з Володею Войчишиним піднялися з долини так би мовити Сокілецького каньйону. Там лишилися самі руїни у хащах і працююча церква. Цю місцину мали затопити, мешканців переселили на гору, але не щось склалося і т. д. Фільми жахів там знімати - ідеально, хоча це інша історія.
Буду відвертим, піднялися ми через професійну осбливість - потяг до дегустації самогонних виробів. Горілка була гарна, а в хозяйки я власне і запитав чи нема якихось цікавих старожилів та решта... Так нас і познайомила вона з цим дідусем-кіномеханіком. Він розповів те, що коротко оспівується в пісні, дружина його згадувала Німеччину та війну.
Шкода що я не можу записи ці знайти, просто дідусь наливав по 100 (60 градусів) без закуски і без перерви, а коли онучка принесла яєшню, я відверто натякнув володі - "Чувак, я шото пяний в ж". Вова повів себе адекватно (добре), спустилися у "долину привидів" ми скорше наж піднялися, в таборі нас чекала весела накурена подруга з закордону і ще один місцевий розповідач-рибалка (коли ми потрапили у гості до нього я був вражений цікавою особливість наливання "сему" з невеличкого заварничка - умора)".
Кіномеханік
Слова - Р. Кріль
Десять років кіномеханіком,
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Рідко коли спина відчує
М'якість ліжка.
Десять років кіномеханіком,
Шум в залі став музикою,
В кожнім селі знайдуться солісти -
Хто свистом, хто з хистом грає зі змістом.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку".
Десять років кіномеханіком!
Той, хто сіє культуру в маси,
Може піти чинити ковбаси,
Лагодити трактори в МТС,
Або стати членом КПРС.
Тракторної бригади бригадир -
Солярні думки полонили світ,
Рідко коли відчуєш
Чарівність ранку на ґанку.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Десять років кіномеханіком!
2009
А ось ще одна версія цієї ж пісні, анітрохи не гірша за альбомний варіант. Я навіть вагаюся сказати який мені найбільше до вподоби!
Радіо-сингл "10 років кіномеханіком", 2009, ФДР
А це - варіант з невиданого альбому "Ранішні звуки". Звучання "котів" тут ближче до "Косаківки", а принципово від "Демидівського" варіанту він не відрізняється (і це, насправді непогано). Більше того, контрабас (якщо я не помиляюся) робить баси більш глибокими і м'якими на відміну від сухої демидівської бас-гітари:
"Ранішні звуки", 2008
"Демидівський альбом", 2009
Роман Кріль розповідає:
"Кіномеханік - мешканець села Сокілець біля Каменця.
Якось стала нагода мандрувати з Павлом Нечетайло кількома цікавими місцинам південного Поділля, власне Паша і був нашим гідом. Сокілець був кінцевою зупинкою.
Мене в тій мандрівці цікавили різні історії, "мемуари маленьких людей" так принаймні називав ці есеподібні форми А. Секретарьов (я слухав кілька його записів - мсленькі шедеври народних оповідань).
Не вигадуючи нічого я працював за так би мовити класичною технологією (сільрада - "Добрий день я журналіст, мене цікавить - адреси потенційних місцевих майстрів слова, старожилів чи просто значущих сільських авторитетів", диктофон, самагон, фото і т.п. (майже за такою :)
Ми з Володею Войчишиним піднялися з долини так би мовити Сокілецького каньйону. Там лишилися самі руїни у хащах і працююча церква. Цю місцину мали затопити, мешканців переселили на гору, але не щось склалося і т. д. Фільми жахів там знімати - ідеально, хоча це інша історія.
Буду відвертим, піднялися ми через професійну осбливість - потяг до дегустації самогонних виробів. Горілка була гарна, а в хозяйки я власне і запитав чи нема якихось цікавих старожилів та решта... Так нас і познайомила вона з цим дідусем-кіномеханіком. Він розповів те, що коротко оспівується в пісні, дружина його згадувала Німеччину та війну.
Шкода що я не можу записи ці знайти, просто дідусь наливав по 100 (60 градусів) без закуски і без перерви, а коли онучка принесла яєшню, я відверто натякнув володі - "Чувак, я шото пяний в ж". Вова повів себе адекватно (добре), спустилися у "долину привидів" ми скорше наж піднялися, в таборі нас чекала весела накурена подруга з закордону і ще один місцевий розповідач-рибалка (коли ми потрапили у гості до нього я був вражений цікавою особливість наливання "сему" з невеличкого заварничка - умора)".
Кіномеханік
Слова - Р. Кріль
Десять років кіномеханіком,
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Рідко коли спина відчує
М'якість ліжка.
Десять років кіномеханіком,
Шум в залі став музикою,
В кожнім селі знайдуться солісти -
Хто свистом, хто з хистом грає зі змістом.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку".
Десять років кіномеханіком!
Той, хто сіє культуру в маси,
Може піти чинити ковбаси,
Лагодити трактори в МТС,
Або стати членом КПРС.
Тракторної бригади бригадир -
Солярні думки полонили світ,
Рідко коли відчуєш
Чарівність ранку на ґанку.
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Ніби сам пливеш на "Титаніку",
Десять років кіномеханіком!
2009
А ось ще одна версія цієї ж пісні, анітрохи не гірша за альбомний варіант. Я навіть вагаюся сказати який мені найбільше до вподоби!
Радіо-сингл "10 років кіномеханіком", 2009, ФДР
А це - варіант з невиданого альбому "Ранішні звуки". Звучання "котів" тут ближче до "Косаківки", а принципово від "Демидівського" варіанту він не відрізняється (і це, насправді непогано). Більше того, контрабас (якщо я не помиляюся) робить баси більш глибокими і м'якими на відміну від сухої демидівської бас-гітари:
"Ранішні звуки", 2008
понеділок, 9 серпня 2010 р.
Раритети
Надибав сьогодні сайт легендарної студії звукозапису МЕД. Там, у розділі "Сучасні пісні" знайшов у продажу перші три альбоми "Котів" - "Бурсу", "Манію" та "Коломийки". Нарешті я побачив обкладинку перших двох альбомів!
Доречі, на цьому ж лейблі видали свій альбом "Час" гурт "Мартові" під керівництвом колишнього очеретянця Сергія Асафатова.
Доречі, на цьому ж лейблі видали свій альбом "Час" гурт "Мартові" під керівництвом колишнього очеретянця Сергія Асафатова.
вівторок, 3 серпня 2010 р.
Дискографія "Котів"
Оновлено сторінку "Пісні та альбоми". Нарешті там перераховані всі офіційні альбоми "Очеретяного кота" та два неофіційних.
понеділок, 2 серпня 2010 р.
Жасмін
Сьогодні випадково натрапив на пісню Анатолія Секретарьова "Жасмін" у виконанні "Очеретяного кота":
Ось що пише про неї автор: "Жасмин всегда казался мне растением, попавшим в наши широты по счастливому недоразумению. Его явно восточный, навевающий романтические видения аромат совершенно не похож на запахи прочих цветов нашей флоры. Как-то на Тяжиловке, проходя мимо цветущего жасминного куста, зажатого между стенами двух складских сооружений, я увидел возле него принюхивающегося работягу, очевидно, влюбленного и, несомненно, не очень трезвого. Мне показалось, что этот тяжиловский романтик задумал назначить свидание своей пассии именно здесь, возле цветущего жасмина. Спросить об этом у него я не решился, а вот песню, чтобы закрепить эту мою фантазию, возможно, лишь навеянную жасминным ароматом, написал." Куст жасмина Слова и музыка - А. Секретарев В переулке, где царил запах пыли и бензина, майской ночью куст жасмина лепестки свои раскрыл. И нездешний аромат всю округу одурманил, - словно в нашей глухомани вдруг расцвел японский сад. И сосед, приятель мой, раздобыв с утра червонец, ходит целый день косой, - что поделаешь - японец!. И, конечно, неспроста в этот майский чудный вечер я тебе назначил встречу у цветущего куста. Сам немного задержусь, а потом из-за сарая, словно призрак самурая, пред тобою появлюсь. И тогда воскликнешь ты (под воздействием жасмина): - Что за гений красоты этот сказочный мужчина?! - Да это я, твой Коля! ок. 1991.
Ось що пише про неї автор: "Жасмин всегда казался мне растением, попавшим в наши широты по счастливому недоразумению. Его явно восточный, навевающий романтические видения аромат совершенно не похож на запахи прочих цветов нашей флоры. Как-то на Тяжиловке, проходя мимо цветущего жасминного куста, зажатого между стенами двух складских сооружений, я увидел возле него принюхивающегося работягу, очевидно, влюбленного и, несомненно, не очень трезвого. Мне показалось, что этот тяжиловский романтик задумал назначить свидание своей пассии именно здесь, возле цветущего жасмина. Спросить об этом у него я не решился, а вот песню, чтобы закрепить эту мою фантазию, возможно, лишь навеянную жасминным ароматом, написал." Куст жасмина Слова и музыка - А. Секретарев В переулке, где царил запах пыли и бензина, майской ночью куст жасмина лепестки свои раскрыл. И нездешний аромат всю округу одурманил, - словно в нашей глухомани вдруг расцвел японский сад. И сосед, приятель мой, раздобыв с утра червонец, ходит целый день косой, - что поделаешь - японец!. И, конечно, неспроста в этот майский чудный вечер я тебе назначил встречу у цветущего куста. Сам немного задержусь, а потом из-за сарая, словно призрак самурая, пред тобою появлюсь. И тогда воскликнешь ты (под воздействием жасмина): - Что за гений красоты этот сказочный мужчина?! - Да это я, твой Коля! ок. 1991.
пʼятницю, 30 липня 2010 р.
Шлях на Літин
За традицією публікую лише есе Анатолія Секретарьова про створення цієї пісні. Але всіх зацікавлених запрошую на сторінку його блога, де автор виклав свої думки про подільський шлях взагалі. Отже есе про пісню:
"Пісню написано за почутою від вінницької старожительки Г. Т. Юхимчук історією про хлопця Івана, який (це було десь у 1920-і роки) заходився копати криницю край Літинського шляху. За словами оповідачки, ця криниця знаходилась в урочищі "Долинки" - так звалися два яра з ручаями, які перетинали Літинський шлях (зараз - Хмільницьке шосе) в районі вулиці Максимовича. Далі цитую оповідачку: “Отже, Іван був хлопець дужий, то ж швидко й води дістався. Сів в останню цеберу з глиною, кричить людям - тягніть! Ті потягли, але мотуззя увірвалося, Іван впав і забив спину. З того часу заслаб він на ноги, але руки мав міцні, ходив на милицях. Щоранку приходив Іван до своєї криниці. А вода у ній була дуже гарна! Тож набере Іван повні балії для коней та худоби, для людей - кухлі, глеки і напуває усіх, хто до нього з шляху завертає. І давали йому люди за це добру ціну - що кому не жалко. Отак він і жив.”
Історія ця вразила мене своєю схожістю з бібілійними притчами з їх невичерпним, незбагненним до кінця змістом. Тож і пісня вийшла дещо таємничою, викликаючою і у виконавця, і у слухача (про це я чув неодноразово) кожного разу нові думки і асоціації."
Запис - початок 2008 р.
А. Секретарьов, "Очеретяний кіт", Юрій Харченко (флюгельгорн).
Аранжування - Володимир Войчишин.
Шлях на Літин
Слова і музика - А. Секретарьов
Шлях на Літин, чорні липи, небо з криці.
Завертаймо, куме, коней до кирниці.
Завертаймо, куме, коней до Івана,
до Івана, водяного дідугана.
Як кидав Господь у прірву Люцифера,
так летіла та останняя цебера,
так летіла, що як крила руки стали,
та й до милиць назавжди поприростали.
Доля щира, доля темна, - як криниця.
Не журіться, добрі люди, не журіться.
Дай-но нам води, Іване, з твого глека.
Пиймо, куме, бо ще їхати далеко!
1988.
"Пісню написано за почутою від вінницької старожительки Г. Т. Юхимчук історією про хлопця Івана, який (це було десь у 1920-і роки) заходився копати криницю край Літинського шляху. За словами оповідачки, ця криниця знаходилась в урочищі "Долинки" - так звалися два яра з ручаями, які перетинали Літинський шлях (зараз - Хмільницьке шосе) в районі вулиці Максимовича. Далі цитую оповідачку: “Отже, Іван був хлопець дужий, то ж швидко й води дістався. Сів в останню цеберу з глиною, кричить людям - тягніть! Ті потягли, але мотуззя увірвалося, Іван впав і забив спину. З того часу заслаб він на ноги, але руки мав міцні, ходив на милицях. Щоранку приходив Іван до своєї криниці. А вода у ній була дуже гарна! Тож набере Іван повні балії для коней та худоби, для людей - кухлі, глеки і напуває усіх, хто до нього з шляху завертає. І давали йому люди за це добру ціну - що кому не жалко. Отак він і жив.”
Історія ця вразила мене своєю схожістю з бібілійними притчами з їх невичерпним, незбагненним до кінця змістом. Тож і пісня вийшла дещо таємничою, викликаючою і у виконавця, і у слухача (про це я чув неодноразово) кожного разу нові думки і асоціації."
Запис - початок 2008 р.
А. Секретарьов, "Очеретяний кіт", Юрій Харченко (флюгельгорн).
Аранжування - Володимир Войчишин.
Шлях на Літин
Слова і музика - А. Секретарьов
Шлях на Літин, чорні липи, небо з криці.
Завертаймо, куме, коней до кирниці.
Завертаймо, куме, коней до Івана,
до Івана, водяного дідугана.
Як кидав Господь у прірву Люцифера,
так летіла та останняя цебера,
так летіла, що як крила руки стали,
та й до милиць назавжди поприростали.
Доля щира, доля темна, - як криниця.
Не журіться, добрі люди, не журіться.
Дай-но нам води, Іване, з твого глека.
Пиймо, куме, бо ще їхати далеко!
1988.
вівторок, 27 липня 2010 р.
Паводок
Анатолій Секретарьов пише про пісню:
"До постройки в начале 1950-ых годов Сабаровской ГЭС наводнения были сущим бичом прибужских кварталов Винницы. Доставалось и жителям улицы, которая тянется вдоль подножия правобережных круч (сейчас - это улица Свердлова, раньше она носила имя митрополита Петра Могилы). В этой местности проблема паводков порождала специфическую кооперацию "верховых" и "низовых" винничан. Во время разливов жители низин перетаскивали вещички на чердаки, а сами перебирались на постой к соседям-верховинцам. Естественно, постой выбирался по возможности так, чтобы затопленные владения оставались для переселившихся хозяев в пределах прямой видимости. Встречная компенсация за это временное стеснение осуществлялась, очевидно, различными способами. Например, жители прибережья могли присматривать за лодками верховинцев, а то и обеспечивать оным переправу через Буг. Несомненно, такое тесное сближение во время наводнений, особенно - весенних, иногда приводило и к возникновению новых родственных или, по крайней мере, генетических связей между этими двумя винницкими общинами.
А вот неожиданное замечание, я бы даже сказал, открытие, окончательно прояснившее, наконец, автору песни, написанной добрых лет десять тому, смысл последней строки: детей, зачатых в пору, когда вешняя вода уже спала, своими родителями, приглянувшихся друг другу в разгар весеннего паводка, можно назвать "следами, оставленными половодьем" еще и потому, что многие из них могли появиться на свет под знаком Водолея."
Запись - весна 2007
А. С. Секретарев - голос, гитара, аранжировка
Владимир Войчишин - клавишные, гитара, звукорежиссура
Николай Доляк - флейта, бэк-вокал
Елена Шевченко - скрипка
Паводок
Слова и музыка - А. Секретарев
В марте так припекло, что весь город оттаял в три дня,
и ручьи отовсюду к реке побежали, звеня.
И видавшие виды домишки у самой реки
затопило - торчат над водой лишь одни чердаки.
Обитатели этих привыкших к потопам домов
перебрались к соседям, живущим на склонах холмов,
и оттуда, вздыхая, в окошки глядят по утрам,
как гуляет вода по безлюдным садам и дворам.
Припев:
Ох. уж этот паводок!
В переулках - заводи.
Все заботы прежние
смыли воды вешние.
Но сугробы растают, и вешние воды спадут.
Ведь весна наступает, и скоро сады зацветут.
И, простившись с холмами, изгнанники спустятся вниз
и подмокшую примутся снова налаживать жизнь.
А один не вернется, - останется там, на холме.
Он хозяйке своей молодой приглянулся вполне.
Облака отражаются в лужицах талой воды.
Половодье всегда на земле оставляет следы.
Припев.
прибл. 1994.
"До постройки в начале 1950-ых годов Сабаровской ГЭС наводнения были сущим бичом прибужских кварталов Винницы. Доставалось и жителям улицы, которая тянется вдоль подножия правобережных круч (сейчас - это улица Свердлова, раньше она носила имя митрополита Петра Могилы). В этой местности проблема паводков порождала специфическую кооперацию "верховых" и "низовых" винничан. Во время разливов жители низин перетаскивали вещички на чердаки, а сами перебирались на постой к соседям-верховинцам. Естественно, постой выбирался по возможности так, чтобы затопленные владения оставались для переселившихся хозяев в пределах прямой видимости. Встречная компенсация за это временное стеснение осуществлялась, очевидно, различными способами. Например, жители прибережья могли присматривать за лодками верховинцев, а то и обеспечивать оным переправу через Буг. Несомненно, такое тесное сближение во время наводнений, особенно - весенних, иногда приводило и к возникновению новых родственных или, по крайней мере, генетических связей между этими двумя винницкими общинами.
А вот неожиданное замечание, я бы даже сказал, открытие, окончательно прояснившее, наконец, автору песни, написанной добрых лет десять тому, смысл последней строки: детей, зачатых в пору, когда вешняя вода уже спала, своими родителями, приглянувшихся друг другу в разгар весеннего паводка, можно назвать "следами, оставленными половодьем" еще и потому, что многие из них могли появиться на свет под знаком Водолея."
Запись - весна 2007
А. С. Секретарев - голос, гитара, аранжировка
Владимир Войчишин - клавишные, гитара, звукорежиссура
Николай Доляк - флейта, бэк-вокал
Елена Шевченко - скрипка
Паводок
Слова и музыка - А. Секретарев
В марте так припекло, что весь город оттаял в три дня,
и ручьи отовсюду к реке побежали, звеня.
И видавшие виды домишки у самой реки
затопило - торчат над водой лишь одни чердаки.
Обитатели этих привыкших к потопам домов
перебрались к соседям, живущим на склонах холмов,
и оттуда, вздыхая, в окошки глядят по утрам,
как гуляет вода по безлюдным садам и дворам.
Припев:
Ох. уж этот паводок!
В переулках - заводи.
Все заботы прежние
смыли воды вешние.
Но сугробы растают, и вешние воды спадут.
Ведь весна наступает, и скоро сады зацветут.
И, простившись с холмами, изгнанники спустятся вниз
и подмокшую примутся снова налаживать жизнь.
А один не вернется, - останется там, на холме.
Он хозяйке своей молодой приглянулся вполне.
Облака отражаются в лужицах талой воды.
Половодье всегда на земле оставляет следы.
Припев.
прибл. 1994.
неділю, 18 липня 2010 р.
Человек стоит у дороги
"Посвящается одному человеку, который в течение многих лет,
раскачиваясь целыми днями, как маятник, на обочине одной из винницких
улиц-дорог, напоминал нам о том, что время проходит, проносится, пропадает..."
"Очеретяний кіт", аранжування - В. Войчишин
Человек стоит у дороги
Слова і музика - А. Секретарьов
Человек стоит у дороги.
Он мычит бесконечную песню без слов.
Он всем телом покачивается слегка
и глядит, как проносятся мимо
разноцветные пятна авто...
Говорят, он дурак.
И это похоже на правду.
Недавно прошел дождь.
Разогретый и влажный асфальт
еще дышит и пахнет небом.
Но лужи на нем становятся все незаметней.
Они высыхают.
Их разбрызгивают колеса.
И уже понемногу шевелится пыль на обочине.
Скоро ветер потянет ее за собою вдоль улицы.
И все позабудут о том,
что недавно прошел дождь.
И будет опять долгий день и зной,
и длинная цепь разноцветных машин.
Но одна из них, наконец, остановится,
и человек, что сидел за рулем,
выйдет и спросит:
"Что здесь у вас нового?"
И тогда, тот, у дороги, ответит ему:
"Недавно прошел дождь."
1984 г.
раскачиваясь целыми днями, как маятник, на обочине одной из винницких
улиц-дорог, напоминал нам о том, что время проходит, проносится, пропадает..."
"Очеретяний кіт", аранжування - В. Войчишин
Человек стоит у дороги
Слова і музика - А. Секретарьов
Человек стоит у дороги.
Он мычит бесконечную песню без слов.
Он всем телом покачивается слегка
и глядит, как проносятся мимо
разноцветные пятна авто...
Говорят, он дурак.
И это похоже на правду.
Недавно прошел дождь.
Разогретый и влажный асфальт
еще дышит и пахнет небом.
Но лужи на нем становятся все незаметней.
Они высыхают.
Их разбрызгивают колеса.
И уже понемногу шевелится пыль на обочине.
Скоро ветер потянет ее за собою вдоль улицы.
И все позабудут о том,
что недавно прошел дождь.
И будет опять долгий день и зной,
и длинная цепь разноцветных машин.
Но одна из них, наконец, остановится,
и человек, что сидел за рулем,
выйдет и спросит:
"Что здесь у вас нового?"
И тогда, тот, у дороги, ответит ему:
"Недавно прошел дождь."
1984 г.
пʼятницю, 16 липня 2010 р.
Батько-шлях
Батько-шлях
Слова - А. Секретарьов
Нас вчить земля жити так, як росте трава.
Земля старіша за нас, тож, мабуть, права.
Але тече, тече, крізь жито у полях
великий вільний батько шлях.
Буває так, що в світах загубив світи,
живеш, як спиш, абияк, і нема мети.
Але стає на місце в світі кожна річ,
коли є шлях, Дніпро і Січ.
Перепост
середу, 14 липня 2010 р.
Човен
Пісня Анатолія Секретарьова. Про те як вона була написана розповідає автор в своєму блозі, скажу лише що це чи не найперша пісня Секретарьова.
"Очеретяний Кіт", А. Секретарьов, аранжування В. Войчишина, 2008.
Човен
Слова - В. Прилипко
Музика - А. Секретарьов
Виплив човен-місяченько
та й у зоряну долину.
Зажурився козаченько,
золоте весло покинув.
Приспів:
Ой вже пізно нам, братове,
золоте весло шукати.
Загойдався важко човен
та й узявся потопати.
Нижче, - й верби золотіють,
когути вже за ніч хрипнуть.
Нижче, - й хати вже біліють,
сніг-крупу хурделі сиплють.
Приспів:
Ой вже пізно нам, братове,
золоте весло шукати.
Загойдався важко човен
та й узявся потопати.
Плине місяць нижче й нижче,
та й сховався на горищі.
Відео записане 6 березня 2010 року. Співає Сергій Фоменко (лідер гурту "Мандри"), на віртуальному аккордеоні "Роланд" грає Данило Денісов.
"Очеретяний Кіт", А. Секретарьов, аранжування В. Войчишина, 2008.
Човен
Слова - В. Прилипко
Музика - А. Секретарьов
Виплив човен-місяченько
та й у зоряну долину.
Зажурився козаченько,
золоте весло покинув.
Приспів:
Ой вже пізно нам, братове,
золоте весло шукати.
Загойдався важко човен
та й узявся потопати.
Нижче, - й верби золотіють,
когути вже за ніч хрипнуть.
Нижче, - й хати вже біліють,
сніг-крупу хурделі сиплють.
Приспів:
Ой вже пізно нам, братове,
золоте весло шукати.
Загойдався важко човен
та й узявся потопати.
Плине місяць нижче й нижче,
та й сховався на горищі.
Відео записане 6 березня 2010 року. Співає Сергій Фоменко (лідер гурту "Мандри"), на віртуальному аккордеоні "Роланд" грає Данило Денісов.
понеділок, 12 липня 2010 р.
Summertime
Переклад пісні Джорджа Гершвіна "Summertime".
А.Секретарьов - голос, гітара, В. Войчишин - контрабас, клавішні
Summertime
Переклад - А. Секретарьов
Влітку всім легко жити на світі:
Хліб росте, в річці риба гуля.
У татка є гроші, і мама така хороша
Так чом же ти плачеш, моє маля?
Настане ранок і ти гніздечко покинеш.
Полине в небо пісня горда твоя.
І все що зможеш в світі на краще зміниш.
В це вірять і татко і мама, не плач маля.
Перепост
А.Секретарьов - голос, гітара, В. Войчишин - контрабас, клавішні
Summertime
Переклад - А. Секретарьов
Влітку всім легко жити на світі:
Хліб росте, в річці риба гуля.
У татка є гроші, і мама така хороша
Так чом же ти плачеш, моє маля?
Настане ранок і ти гніздечко покинеш.
Полине в небо пісня горда твоя.
І все що зможеш в світі на краще зміниш.
В це вірять і татко і мама, не плач маля.
Перепост
суботу, 10 липня 2010 р.
Галерея Олександра Антонюка
Доречі, сьогодні знайшов віртуальну арт-галерею Олександра Антонюка, що створив образ кота, який, в свою чергу, прикрасив собою обкладинку "Демидівського альбому".
Виявляється у мандрівного котика є родич, що живе у місті! Клацніть по картинці для того щоб побачити велике зображення:
середу, 7 липня 2010 р.
Ранішні звуки - відеокліп з "Демидівського альбому"
Я дуже радий що саме це аранжування взяли для створення відеокліпу, але жаль що музиканти на відео грають на інструментах які не чутно на аудіодоріжці. Але все одно було дуже приємно бачити Олену Шевченко, що грає на скрипці, і Володимира Войчишина з його здоровецьким контрабасом.
понеділок, 5 липня 2010 р.
Новий розділ блогу
Створено нову сторінку присвячену співпраці "очеретянців" у різному складі з їх вчителем Анатолієм Секретарьовим. На момент мого відкриття цих пісень всі вони не були включені до жодного альбому. Можливо надалі доля цих пісень зміниться на краще - багато з них вже гідні включення до нової очеретянської збірки. Є тут і два репетиційних записи як можливість долучитися до творчої кухні митців.
Отже слухаємо!
суботу, 3 липня 2010 р.
Песня "Мессия в захолустье"
Пісня Анатолія Секретарьова у виконанні "Паромів".
Мессия в захолустье
Слова и музыка - А. Секретарев
В глухом провинциальном кабаке,
где синий дым пускают посидельцы,
где падают, как смертники, в пике
цыплячьи пережаренные тельца,
ты слушаешь улыбчивый оркестр,
особенно - невнятную гитару,
и вскрики возбудившихся невест
за столиком районного гусара.
И все казалось виденным уже,
приговоренным к участи суровой,
когда твой взгляд вдруг прикипел к душе,
не падшей, но к падению готовой.
И медленней вращается праща,
все невесомей камни боевые,
и с твоего намокшего плаща
упали на пол капли дождевые.
И вспомнил ты, как долго шел сюда
проселками, вдоль чахлых перелесков,
как птицы покидали провода,
чтоб, воспарив, опять на них усесться.
И ты, прошедший пустошь не одну,
оставивший полмира за спиною,
так радовался красному пятну,
что было недостроенной стеною.
И шел бы, шел, как сирый ученик,
молчанью бесконечному послушный,
когда б не этот город, что возник
в ночной долине сыпью золотушной.
Так вот оно, то место на земле,
где суждено заветам обновиться,
где та душа, как стрелка на нуле
застывшая, не в силах опуститься.
1985.
Мессия в захолустье
Слова и музыка - А. Секретарев
В глухом провинциальном кабаке,
где синий дым пускают посидельцы,
где падают, как смертники, в пике
цыплячьи пережаренные тельца,
ты слушаешь улыбчивый оркестр,
особенно - невнятную гитару,
и вскрики возбудившихся невест
за столиком районного гусара.
И все казалось виденным уже,
приговоренным к участи суровой,
когда твой взгляд вдруг прикипел к душе,
не падшей, но к падению готовой.
И медленней вращается праща,
все невесомей камни боевые,
и с твоего намокшего плаща
упали на пол капли дождевые.
И вспомнил ты, как долго шел сюда
проселками, вдоль чахлых перелесков,
как птицы покидали провода,
чтоб, воспарив, опять на них усесться.
И ты, прошедший пустошь не одну,
оставивший полмира за спиною,
так радовался красному пятну,
что было недостроенной стеною.
И шел бы, шел, как сирый ученик,
молчанью бесконечному послушный,
когда б не этот город, что возник
в ночной долине сыпью золотушной.
Так вот оно, то место на земле,
где суждено заветам обновиться,
где та душа, как стрелка на нуле
застывшая, не в силах опуститься.
1985.
вівторок, 29 червня 2010 р.
Альбоми-легенди
На "Арт-вертепі" з'явилася дуже велика стаття з газети "День" під назвою "Альбоми-легенди".
Стаття дуже довга, але про Кота є трішечки:
"Років вісім чи десять тому в Україні виник і динамічно розвивається новий музичний напрямок, що його можна умовно окреслити як «етно-ф’южн». Адепти стилю і батьки-засновники — «Гайдамаки», «Перкалаба», «Очеретяний Кіт» і «Бурдон», які, власне, максимально виразно й уособлюють головні досягнення того напрямку. У них є багато послідовників і прихильників, є чимало великих регулярних імпрез, що популяризують естетику етно-року. Щодо еталонних аудіо-релізів — їх є вже чимало, а їхня кількість і якість постійно зростають.
...В «Очеретяного Кота» шлях був значно довший. Спочатку «коти» грали вельми наворочену амбієнтно-психоделічну електроніку (диск «Манія»), потім виконували автентичні коломийки (диск «Коломийки») і нарешті видали супер-стильний альбом «Мандрівка у Косаківську»."
Стаття дуже довга, але про Кота є трішечки:
"Років вісім чи десять тому в Україні виник і динамічно розвивається новий музичний напрямок, що його можна умовно окреслити як «етно-ф’южн». Адепти стилю і батьки-засновники — «Гайдамаки», «Перкалаба», «Очеретяний Кіт» і «Бурдон», які, власне, максимально виразно й уособлюють головні досягнення того напрямку. У них є багато послідовників і прихильників, є чимало великих регулярних імпрез, що популяризують естетику етно-року. Щодо еталонних аудіо-релізів — їх є вже чимало, а їхня кількість і якість постійно зростають.
...В «Очеретяного Кота» шлях був значно довший. Спочатку «коти» грали вельми наворочену амбієнтно-психоделічну електроніку (диск «Манія»), потім виконували автентичні коломийки (диск «Коломийки») і нарешті видали супер-стильний альбом «Мандрівка у Косаківську»."
суботу, 19 червня 2010 р.
До берегів Харкова прибули «Пароми» з Поділля
«Пароми» - це новий музичний проект, який створили лідери вже добре відомих українських фолк-рок гуртів Роман Кріль («Очеретяний кіт»), Павло Нечитайло («Пропала грамота») та Микола Доляк («Подільські сурікати»). На підтримку гостей із Вінниці також заграли їх харківські колеги і друзі – гурти “Morj” та “Дети капитана Гранта”.
Цього вечора «Куб» зустрічає усіх шанувальників музики затишком, яскравим слайд-шоу із фотографій заходів, що проводилися раніше, а також привітним арт-директором цього кафе і організатором заходу Дарією Мангубі.
Концерт розпочався із виступу харківського гурту «Morj». Соліст гурту розповів, що ще з дитинства захоплювався творчістю «Очеретяного кота», який, за словами соліста «моржів» Сергія Білозерова став гуру для нього і його гурту. Їх зовнішній вигляд – панамці, шорти, капці, - легка музика, сонячний дух, тремтіння струн і сердець – усе це наповнило простір літкафе почуттям легкості і радості, перетворило «Куб» на такий собі музичний кубик рубика, на кожну із граней якого нанесені веселкові барвисті мелодії.
Після «моржів» виступили «Дети капитана Гранта» із трохи серйознішою, та передусім «світлою» музикою. Гітара, баян та синтезовані барабани разом із емоційністю вокаліста Антона Чилібі викликали захват у публіки. Відчувалося, що хлопці грають у своє задоволення, яке огорнуло й інших.
Після того, як виступили харківські гурти, учасники яких зайняли місця поряд із глядачами, на сцену вийшло тріо «ПаРоМи», до речі назва якого – акронім із імен музикантів (Павло, Роман, Микола). Лідер гурту, а також гітарист і вокаліст Роман Кріль ділився із глядачами історіями пісень та захоплюючими розповідями із життя гурту. Етнічні мотиви у піснях цього гурту дійсно, немов паромом, переправили слухачів на вільні безкраї береги Поділля. Цікаво, що Микола Доляк грав то на флейті, то гітарі, то на небаченому інструменті, який нагадує обрізаний акордеон, клавішну його частину, з якого виходить трубка. Цей духово-клавішний інструмент самі музиканти охрестили як «трубкофон».
Музиканти виконали вже знайомі багатьом пісні із репертуару своїх «рідних» гуртів, народні пісні у своєму баченні та вже власні, спільні доробки. Публіка прекрасно прийняла виконавців, і засвідчила свою прихильність гучним викликом музикантів «на біс».
Автор: Євген КАЛЬНИК
19.06.2010
Оригінал
вівторок, 8 червня 2010 р.
ПаРоМи у Полтаві
І знову перепост з очеретяного ком'юніті. Нагадую, що на сторінці "Пароми" можна прослухати демо-записи "Паромів".
Пароми – це не просто вид водного транспорту. Відтепер це також назва проекту музикантів з гуртів «Очеретяний кіт» (Роман Кріль), «Подільські сурікати» (Микола Доляк) та «Пропала Грамота» (Павло Нечитайло), які об’єднались, щоб розказати нам поетичні історії і подільські хайку, щоб запросити у запаморочливі подорожі на колесах акустичного джазу, року, самби та ритм енд блюзу старого зразка.
Роман Кріль: «ПаРоМи» – гурт-фестиваль чотирьох авторів: Миколи Доляка, Павла Нечитайла, Романа Кріля та «народу». Кращі пісні гуртів «Пропала грамота», «Очеретяний кіт» та «Подільські сурікати» ви можете почути на наших концертах».
У середу 9 червня «ПаРоМи» (Роман Кріль та Микола Доляк) завітають до Полтави, де виступлять у пивниці «Сто доріг» (вул. Героїв Крут (колишня П. Комуни), 18) за участі музикантів групи «Oneyroid». Початок концерту о 19.00.
Вхід: 25 грн. (20 грн. – із клубною карткою «Oneyro.Promo.Group»).
Замовлення столиків за тел. 7-46-38.
Пароми – це не просто вид водного транспорту. Відтепер це також назва проекту музикантів з гуртів «Очеретяний кіт» (Роман Кріль), «Подільські сурікати» (Микола Доляк) та «Пропала Грамота» (Павло Нечитайло), які об’єднались, щоб розказати нам поетичні історії і подільські хайку, щоб запросити у запаморочливі подорожі на колесах акустичного джазу, року, самби та ритм енд блюзу старого зразка.
Роман Кріль: «ПаРоМи» – гурт-фестиваль чотирьох авторів: Миколи Доляка, Павла Нечитайла, Романа Кріля та «народу». Кращі пісні гуртів «Пропала грамота», «Очеретяний кіт» та «Подільські сурікати» ви можете почути на наших концертах».
У середу 9 червня «ПаРоМи» (Роман Кріль та Микола Доляк) завітають до Полтави, де виступлять у пивниці «Сто доріг» (вул. Героїв Крут (колишня П. Комуни), 18) за участі музикантів групи «Oneyroid». Початок концерту о 19.00.
Вхід: 25 грн. (20 грн. – із клубною карткою «Oneyro.Promo.Group»).
Замовлення столиків за тел. 7-46-38.
вівторок, 1 червня 2010 р.
Концерт "Паромів" у Києві
Павло Нечитайло пише в очеретяному ком'юніті:
6 червня в галереї ХудГраф на бульварі Шевченко, 33,у Києві відбудеться презентація "ПаРоМів" (запчастини "Пропала Грамота" та "Очеретяний Кіт").
6 червня в галереї ХудГраф на бульварі Шевченко, 33,у Києві відбудеться презентація "ПаРоМів" (запчастини "Пропала Грамота" та "Очеретяний Кіт").
суботу, 1 травня 2010 р.
Рінгтони
З декількох улюблених пісень зробив мелодії для мобільного. Користуйтеся на здоров'я!
Якщо комусь цікаво - для редагування я використовував програму mp3directcut
Якщо комусь цікаво - для редагування я використовував програму mp3directcut
пʼятницю, 30 квітня 2010 р.
Окіл Рову
Текст у версії "Ранішніх звуків". Як на мене, в "Демидівці" музика відірвалася від тексту і парадоксальним чином вони стали існувати окремо в одній пісні.
За тиждень спеки злива та багнюка
Були як нагорода тим
Хто днями порпався в городніх хащах,
Картоплю підгортав,
Кропив, під полумяним сонцем
Жив. Про щось напевно думав
Можливо про цунамі, глобальне потепління,
Про кризу світову, здорожчення, бензин.
А втім,
Чи є потреба думати й гадати,
Коли достатньо просто підгортати?
Життя розмірене сільське
Дає нагоду
Читати простір, згадати те,
Чого у місті бракувало,
Було замало, так замало...
Природнього в тобі
Ти вчора дощ зустрів
З другом на млині.
Застиг в його чеканні,
Коли задріботять серцевім коливанні
Під тиском водяного струму
Колес та ременів судини.
Але застиг навіки старий млин,
І в проміжку дверей
Дощем спадає в окіл рову
Вбираючи все зайве
В мул та вогкий дим.
Альбом "Ранішні звуки" (демо), 2008
"Демидівський альбом", 2009
За тиждень спеки злива та багнюка
Були як нагорода тим
Хто днями порпався в городніх хащах,
Картоплю підгортав,
Кропив, під полумяним сонцем
Жив. Про щось напевно думав
Можливо про цунамі, глобальне потепління,
Про кризу світову, здорожчення, бензин.
А втім,
Чи є потреба думати й гадати,
Коли достатньо просто підгортати?
Життя розмірене сільське
Дає нагоду
Читати простір, згадати те,
Чого у місті бракувало,
Було замало, так замало...
Природнього в тобі
Ти вчора дощ зустрів
З другом на млині.
Застиг в його чеканні,
Коли задріботять серцевім коливанні
Під тиском водяного струму
Колес та ременів судини.
Але застиг навіки старий млин,
І в проміжку дверей
Дощем спадає в окіл рову
Вбираючи все зайве
В мул та вогкий дим.
Альбом "Ранішні звуки" (демо), 2008
"Демидівський альбом", 2009
Анотація "Демидівського альбому" на сайті Umka.com.ua
"Демидівський альбом" є наступником "Мандрівки в Косаківку" не лише хронологічно: в плані стилю, звучання – з перших секунд виникає своєрідний ефект упізнавання. І, якби йшлося про когось іншого, це могло би бути недоліком, але у випадку з Очеретяним Котом цей ефект – однозначно приємний. Втім – що, зрештою, також приємно – перше враження виявляється дещо оманливим. Варто лише прислухатися до текстів – а в піснях цього гурту завжди варто прислухатися до текстів – і розумієш, що ідеться вже зовсім про інше. Якщо "Мандрівку", цілком відповідно до назви, можна визначити як запис подорожей у просторі і часі, то "Демидівський" альбом – схожий на спробу зупинитись і зануритись, осягнути час і простір, в яких перебуваєш тут і тепер. Зважаючи ж на особливу манеру гурту, виходить, що його "тут і тепер" знаходиться десь поза простором і часом.. Хоча це не заважає пісням бути абсолютно теплими на дотик, рідними – тут звучить маса деталей, дрібниць, в яких чи не кожен з нас, мабуть, впізнає щось зі свого власного життя-буття. Це якийсь інший погляд на життя на землі і на Землі, на гармонію – погляд зсередини, живий досвід, а не зовнішнє дослідження. І попри всю, здавалося б, простоту описуваних речей – а може, саме завдяки такій простоті – альбом набуває навіть езотеричного присмаку. Очеретяний Кіт, власне, можна назвати виконавцями уявного фольклору – і, на наш погляд, в Україні мало хто міг би з ними зрівнятися у цьому чудернацькому, але такому світлому мистецтві...
Альбом офіційно виданий у квітні 2010, але ще у грудні 2009 року хлопці видали його власноруч і розповсюджували на концертах.
Альбом офіційно виданий у квітні 2010, але ще у грудні 2009 року хлопці видали його власноруч і розповсюджували на концертах.
середу, 28 квітня 2010 р.
"Зійшла зоря ізвечора"
Сьогодні додам до колекції текстів пісню з чумацького циклу "Зійшла зоря ізвечора". Коти обіцяють записати фольковий альбом в цьому році (а ми чекаємо його ще з "косаківських" часів), а поки цього не відбулося будемо збирати власну колекцію.
Альбом "Ранішні звуки" (демо), 2008
Зійшла зоря ізвечора
Та й стало світать,
Стали воли чумацькії
В степу приставать.
Стали його рідні браття
В степу покидать.
Не кидайте рідні браття
Да й на чужині.
Викопайте криниченьку
Да й на кремені.
Чи не прийде дівча-рибча
По воду мені?
Прийшла дівча, прийшла рибча
Стала воду брать.
Ой узяв чумак за рученьку
Та й став жартувать.
Прилетіла зозуленька
Да й стала кувать.
Ой час-пора до озера
Солі набирать.
Альбом "Ранішні звуки" (демо), 2008
Зійшла зоря ізвечора
Та й стало світать,
Стали воли чумацькії
В степу приставать.
Стали його рідні браття
В степу покидать.
Не кидайте рідні браття
Да й на чужині.
Викопайте криниченьку
Да й на кремені.
Чи не прийде дівча-рибча
По воду мені?
Прийшла дівча, прийшла рибча
Стала воду брать.
Ой узяв чумак за рученьку
Та й став жартувать.
Прилетіла зозуленька
Да й стала кувать.
Ой час-пора до озера
Солі набирать.
четвер, 15 квітня 2010 р.
Бачити світ
Дуже гарна лірична композиція, мені особисто вона дуже до вподоби.
Бачити світ
Бачити світ в мапах контурних,
Бачити світ в фарбах та контурах,
Бачити світ в тролейбусному склі
Спітнілому, в дощевий час пік,
Коли люди тиснуть навколо.
Світ, світ, світ.
Бачити світ в барвах відчуттів,
Бачити світ перерваного сну,
Бачити світ в сяйві твоєї краси,
Що лине крізь мене в інший бік
У світ, у світ, світ.
Бачити світ
Бачити світ в мапах контурних,
Бачити світ в фарбах та контурах,
Бачити світ в тролейбусному склі
Спітнілому, в дощевий час пік,
Коли люди тиснуть навколо.
Світ, світ, світ.
Бачити світ в барвах відчуттів,
Бачити світ перерваного сну,
Бачити світ в сяйві твоєї краси,
Що лине крізь мене в інший бік
У світ, у світ, світ.
середу, 14 квітня 2010 р.
Ранішні звуки (пісня)
Ще одна "текстуально-важка" пісня. Поки не вийде реліз "Демидівського альбому" із текстами пісень доводиться складати слова в речення самостійно. Під плеєром те що вийшло в мене. Текст знято з "Ранішніх звуків" 2008-го року. Він трохи відрізняється від демидівської версії.
Ось що розповідає про пісню Роман Кріль:
"Це малюнок одного ранку — ілюстрація ідеї А. Секретарьова (принаймні від нього я почув це в перше) "З якими думками ти прокидаєшся". Якщо вони замкнуті на тобі(собі) це нехороша ознака, якщо перші думки не про себе (назовні і т.п.) ця розгорнутість сприяє... Втім не хочу робити якісь рецепт покращення особливостей особистості (це суб"єктивні речі) але досвід наш свідчить на користь цих думок. В самій пісні про це ніц нема, але спочатку було (в перших редакціях). Наш герой "звук" - це була цікава як на мене ідея.
А другий куплет це так би мовити екзестенція (вигаданий вінницький Камю пішов на прогулянку) і думає про розвиток Китаю, як скоро почнеться східна експансія і як справи на українсько-китайському кордоні (це жарт :))".
Альбом "Ранішні звуки" (демо), 2008
Ранішні звуки
Звук тинявся в кімнаті
З кута в кут.
Незадоволений зникає
В ранішнім хорі весни.
Ранок. Озветься птахою сірою
Та вантажівка чий голос зникає
В ранішніх звуках.
Сяйво! Змінює обличчя
Мруження. Ближче до сходу
Залишило час.
Асфальта шматок
Пару метрів навколо.
Чогось як завжди бракує —
Це така карма,
Вранішня карма,
В ранішних звуках.
"Демидівський альбом", 2009
Ось що розповідає про пісню Роман Кріль:
"Це малюнок одного ранку — ілюстрація ідеї А. Секретарьова (принаймні від нього я почув це в перше) "З якими думками ти прокидаєшся". Якщо вони замкнуті на тобі(собі) це нехороша ознака, якщо перші думки не про себе (назовні і т.п.) ця розгорнутість сприяє... Втім не хочу робити якісь рецепт покращення особливостей особистості (це суб"єктивні речі) але досвід наш свідчить на користь цих думок. В самій пісні про це ніц нема, але спочатку було (в перших редакціях). Наш герой "звук" - це була цікава як на мене ідея.
А другий куплет це так би мовити екзестенція (вигаданий вінницький Камю пішов на прогулянку) і думає про розвиток Китаю, як скоро почнеться східна експансія і як справи на українсько-китайському кордоні (це жарт :))".
Альбом "Ранішні звуки" (демо), 2008
Ранішні звуки
Звук тинявся в кімнаті
З кута в кут.
Незадоволений зникає
В ранішнім хорі весни.
Ранок. Озветься птахою сірою
Та вантажівка чий голос зникає
В ранішніх звуках.
Сяйво! Змінює обличчя
Мруження. Ближче до сходу
Залишило час.
Асфальта шматок
Пару метрів навколо.
Чогось як завжди бракує —
Це така карма,
Вранішня карма,
В ранішних звуках.
"Демидівський альбом", 2009
вівторок, 13 квітня 2010 р.
Найближчі концерти
Роман Кріль "вконтактє" повідомив про найближчі концерти
Роман Кріль, Микола Доляк і Анатолій Секретарьов:
22 квітня в Івано-Франківську
23 квітня - в Чернівцях
Тріо "Пароми" (Роман Кріль, Микола Доляк, Павло Нечитайло):
24(?) квітня - в Тернополі (афіша якась незрозуміла)
25 квітня - в Хмельницькому
Роман Кріль, Микола Доляк і Анатолій Секретарьов:
22 квітня в Івано-Франківську
23 квітня - в Чернівцях
Тріо "Пароми" (Роман Кріль, Микола Доляк, Павло Нечитайло):
24(?) квітня - в Тернополі (афіша якась незрозуміла)
25 квітня - в Хмельницькому
пʼятницю, 9 квітня 2010 р.
Проти сонця
Шедевральний твір, текст якого важко оформити на папері, але який дуже гармонійно вписаний в музику пісні. Нажаль незважаючи на свої якості пісня досі не потрапила в жоден з офіційних альбомів. Останньою спробою була демо-версія "Ранішніх звуків" у 2008 році, але остання редакція ("Демидівський альбом") знову вийшла без цієї пісні. Тим не менш Роман Кріль знов включив її у програму тріо "Пароми". Обидві аудіо-версії шукайте в кінці допису.
"Проти сонця" - назва документального фільму в якому була використана ця пісня у якості саундтреку. Не знаю, чи називалася ця пісня так офіційно, але на ютубі запис з цією піснею має саме цю назву.
Вишенський став
Місяць тримається вгорі,
Скороминуча ніч настає.
Літні паркани, лози плетені,
Окраїни міста-намиста
Охороняють клаптики долі,
За ними — вишенський став.
Пришиті до шляху, котрим рибалка
Суне в пітьмах
Темряви тайни лякливо шурхоче.
Відволікає від дурних думок.
Так ось, серед ночі, літньої ночі
Він пішов на ставок.
За гаражами міні-городи
Охороняють берег ставка.
Стежка біжить в замулені броди
Крізь ліс очерету, де кладки рука.
Рибалка ладнає гумовий човен,
Прямує до острівців очерету.
Ятір лягає поперек течії
Ліворуч, праворуч, розкинув тенета.
Вогкі в чеканні думки сновигають
Між берегом і зірками,
Аж раптом хор жаб плескіт лякає.
З’явилась галєра: три браконьєра
В місячне сяйво сітку кидають.
Мить — за мить їх не має,
Він засинає.
У напівсні спогади линуть:
дружина, сварки...
Чумацька валка сохне у хатніх війнах!
Не вистачає потрибних слів, думок...
Прокинувся: навколо ставок!
За гаражами міні-городи
Охороняють берег ставка.
Стежка біжить в замулені броди
Крізь ліс очерету, де кладки рука.
Альбом "Ранішні звуки", 2008
Роман Кріль, "Пароми", 2010
"Проти сонця" - назва документального фільму в якому була використана ця пісня у якості саундтреку. Не знаю, чи називалася ця пісня так офіційно, але на ютубі запис з цією піснею має саме цю назву.
Вишенський став
Місяць тримається вгорі,
Скороминуча ніч настає.
Літні паркани, лози плетені,
Окраїни міста-намиста
Охороняють клаптики долі,
За ними — вишенський став.
Пришиті до шляху, котрим рибалка
Суне в пітьмах
Темряви тайни лякливо шурхоче.
Відволікає від дурних думок.
Так ось, серед ночі, літньої ночі
Він пішов на ставок.
За гаражами міні-городи
Охороняють берег ставка.
Стежка біжить в замулені броди
Крізь ліс очерету, де кладки рука.
Рибалка ладнає гумовий човен,
Прямує до острівців очерету.
Ятір лягає поперек течії
Ліворуч, праворуч, розкинув тенета.
Вогкі в чеканні думки сновигають
Між берегом і зірками,
Аж раптом хор жаб плескіт лякає.
З’явилась галєра: три браконьєра
В місячне сяйво сітку кидають.
Мить — за мить їх не має,
Він засинає.
У напівсні спогади линуть:
дружина, сварки...
Чумацька валка сохне у хатніх війнах!
Не вистачає потрибних слів, думок...
Прокинувся: навколо ставок!
За гаражами міні-городи
Охороняють берег ставка.
Стежка біжить в замулені броди
Крізь ліс очерету, де кладки рука.
Альбом "Ранішні звуки", 2008
Роман Кріль, "Пароми", 2010
вівторок, 6 квітня 2010 р.
Новий розділ блогу
На новій сторінці "Пароми" виклав файли з музикою нового проекту "Очеретяної родини" "Пароми". Хто не відвідує "Очеретяну родину" ВКонтактє має нагоду ознайомитися із піснями нового проекту.
понеділок, 5 квітня 2010 р.
Пісня "Не стій вербо"
Не стій вербо над водою,
Рано-рано,
Не стій вербо над водою,
Та ранесенько.
Розвій вербо сімсот квіток,
Рано-рано,
Розвій вербо сімсот квіток,
Та ранесенько.
Що всім хлопцям по квіточці,
Рано-рано,
Що всім хлопцям по квіточці,
Та ранесенько.
Тільки Грицеві нема квітки,
Рано-рано,
Тільки Грицеві нема квітки,
Та ранесенько.
Не журися милий Грицю,
Рано-рано,
Не журися милий Грицю,
Та ранесенько.
Буде тобі квітка красна,
Рано-рано,
Буде тобі Ганнуся,
Та ранесенько.
Тріо "Пароми", березень 2010
Рано-рано,
Не стій вербо над водою,
Та ранесенько.
Розвій вербо сімсот квіток,
Рано-рано,
Розвій вербо сімсот квіток,
Та ранесенько.
Що всім хлопцям по квіточці,
Рано-рано,
Що всім хлопцям по квіточці,
Та ранесенько.
Тільки Грицеві нема квітки,
Рано-рано,
Тільки Грицеві нема квітки,
Та ранесенько.
Не журися милий Грицю,
Рано-рано,
Не журися милий Грицю,
Та ранесенько.
Буде тобі квітка красна,
Рано-рано,
Буде тобі Ганнуся,
Та ранесенько.
Тріо "Пароми", березень 2010
Пісня "Ох і не стелися, хрещатий барвінку"
Ох і не стелися,
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці мої!
Бо моя пригода —
Козацька врода,
Як та ранняя роса:
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде.
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде,
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!
Наїхали пани
Та ще й орандарі
Воли й вози забирать...
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку -
Не маю вам що й казать!
А я, як жив буду,
Усе те забуду,
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма,
Тернові занози -
То все сам я пороблю!
На людськую славу
Й тую поговірку
Ще раз у Крим ісхожу;
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу.
Альбом "Ранішні звуки", 2008 р.
Тріо "Пароми", березень 2010 р.
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці мої!
Бо моя пригода —
Козацька врода,
Як та ранняя роса:
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде.
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде,
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!
Наїхали пани
Та ще й орандарі
Воли й вози забирать...
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку -
Не маю вам що й казать!
А я, як жив буду,
Усе те забуду,
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма,
Тернові занози -
То все сам я пороблю!
На людськую славу
Й тую поговірку
Ще раз у Крим ісхожу;
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу.
Альбом "Ранішні звуки", 2008 р.
Тріо "Пароми", березень 2010 р.
пʼятницю, 26 березня 2010 р.
Із суботи на неділю
Новий погляд на класичний сюжет, який, зокрема розкривається у відомій пісні 17 ст. "Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці". Дуже повчальний сюжет: якщо порівняти із піснею "Ти казала в понеділок", стає зрозумілим, що краще дати жінці слово, бо якщо вона буде мовчати:
"У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,
Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
У четвер надвечір Гриценько помер,
А прийшла п'ятниця — поховали Гриця."
В той самий час як у другій пісні кожен куплет починається із слів "ти казала" і в кінці пісні парубок принаймні може говорити.
Але зілля не завжди спрацьовує. Так у пісні "Коровайчина" з альбому "Коломийки" розповідається:
"Хтіла дівка зчарувати,
Я вертався з весілля.
Так ми все це задовбало -
Не подіяло зілля!".
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Із суботи на неділю
Із суботи на неділю
Новина ся стала,
То молода Марусенька
Йвана зчарувала.
Як хотіла зчарувати,
Кликала до хати,
Та заходи, Іванечку,
Буду тя вгощати.
Прийшов Іван до домочку,
Мамка го питає:
Чи то в тебе, мій синочку,
Личко ся міняє?
Чи ти, синку, з коня не впав?
Чи ти, синку, вбився?
Чи ти, синку, від Марії
Чарів вже напився?
А я, мамко, з коня не впав,
Я, мамко, не вбився,
А я, мамко, від Марусі
Чарів вже напився.
Молодому Іванові
Три попи співають,
А молодій Марусеньці
На скрипочці грають.
Ой, молоду Марусеньку,
Якраз повінчали,
А Івана молодого
В землю заховали...
А у понеділок переполоскала,
Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
У четвер надвечір Гриценько помер,
А прийшла п'ятниця — поховали Гриця."
В той самий час як у другій пісні кожен куплет починається із слів "ти казала" і в кінці пісні парубок принаймні може говорити.
Але зілля не завжди спрацьовує. Так у пісні "Коровайчина" з альбому "Коломийки" розповідається:
"Хтіла дівка зчарувати,
Я вертався з весілля.
Так ми все це задовбало -
Не подіяло зілля!".
Все-ж таки повернемося до нашої коломийки. Класичні сюжети пропонують широке поле для інтерпретації (наскільки широке - читайте у Вікіпедії - http://uk.wikipedia.org/wiki/Ой_не_ходи,_Грицю). У пісні "очеретяників" більше уваги приділено постаті Івана (він же Гриць). Хоча це йому аж ніяк не допомогло.
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Із суботи на неділю
Із суботи на неділю
Новина ся стала,
То молода Марусенька
Йвана зчарувала.
Як хотіла зчарувати,
Кликала до хати,
Та заходи, Іванечку,
Буду тя вгощати.
Прийшов Іван до домочку,
Мамка го питає:
Чи то в тебе, мій синочку,
Личко ся міняє?
Чи ти, синку, з коня не впав?
Чи ти, синку, вбився?
Чи ти, синку, від Марії
Чарів вже напився?
А я, мамко, з коня не впав,
Я, мамко, не вбився,
А я, мамко, від Марусі
Чарів вже напився.
Молодому Іванові
Три попи співають,
А молодій Марусеньці
На скрипочці грають.
Ой, молоду Марусеньку,
Якраз повінчали,
А Івана молодого
В землю заховали...
четвер, 18 березня 2010 р.
Ой, яворе зелененький і таємниця "Очеретяного кота"
Отже, спочатку музика. Запис з альбому "Мандрівка в Косаківку" (2006), хоча ще у "Коломийках" (2002) був майже такий самий варіант. В другій редакції пісня стала трошки жвавішою (хоча це дивно, якщо брати до уваги шалений темп всього альбому "Коломийки").
Взагалі, це пісня попри свої досить прості слова має дуже глибоке значення. Ця пісня належить до обрядових купальських пісень, а отже для того щоб зрозуміти про що вона треба завантажити купальські кодеки.
Іще один нюанс про який не говориться у статті-кодеку, це символізм центрального персонажу цієї пісні, а саме явора зелененького. Ось що пише Вікіпедія з цього приводу:
"Явір є символом чоловіка взагалі і молодого парубка зокрема.
Місце під явором зелененьким є звичайним місцем кохання і його наслідку - страти віночка, тобто дівочої цноти.
З іменем явора злучена згадка про кохання, прихильність, особливо ж коли явір є зелененьким."
Ну, оскільки із приходом на Україну християнства на оргіях було поставлено хрест (в буквальному сенсі цього слова), можна трактувати "прихований" зміст цієї пісні як "На свято Купала тут зібралися дівчата і парубки що не знали досі кохання" (у заміжніх жінок та чоловіків були свої обряди).
Тепер ще один нюанс, про який я здогадався досить недавно (у порівнянні із давниною цього запису), а саме 9.11.2009, після відвідин концерта "Котів": Романко, Володько і Микола з пісні - це відповідно Роман, Володимир і Микола з гурту! Я впевнений що це не збіг обставин, тому що ніде ви не знайдете текст цієї пісні у збірках народних пісень з такою комбінацією імен якщо не написано що її виконує гурт "Очеретяний кіт".
Так ось питаннячко: а хто ж такі Ірина, Марина і Настуся з пісні? Якщо я не помиляюся, дружини музикантів мають імена Наталя, Юлія та Світлана. Навіть скрипалька - Олена! Є тут якась таємниця...
P. S.: Нещодавно Павло Нечитайло, Роман Кріль та Микола Доляк згуртувалися у очеретяно-родинну формацію ПАРОМИ. В цій назві нема таємниці, все дуже просто і ясно.
Ой, яворе зелененький
Музика - народна (в обробці "Очеретяного кота")
Слова народні
Ой ніхто ж там не бував
Де ся явір розвивав.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой таменька зійшло
Три місяці ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Три місяці ясних
Три парубки красних
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой один парубок -
То вже наш Романко,
А другий парубок -
То вже наш Миколо,
А третій парубок -
То вже наш Володько.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой таменька зійшло
Три зіроньки ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Три зіроньки ясних,
Три дівоньки красних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой одна дівонька -
То ж наша Іринка,
А друга дівонька -
То ж наша Маринка,
А третя дівонька -
То ж наша Настуся.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Взагалі, це пісня попри свої досить прості слова має дуже глибоке значення. Ця пісня належить до обрядових купальських пісень, а отже для того щоб зрозуміти про що вона треба завантажити купальські кодеки.
Іще один нюанс про який не говориться у статті-кодеку, це символізм центрального персонажу цієї пісні, а саме явора зелененького. Ось що пише Вікіпедія з цього приводу:
"Явір є символом чоловіка взагалі і молодого парубка зокрема.
Місце під явором зелененьким є звичайним місцем кохання і його наслідку - страти віночка, тобто дівочої цноти.
З іменем явора злучена згадка про кохання, прихильність, особливо ж коли явір є зелененьким."
Ну, оскільки із приходом на Україну християнства на оргіях було поставлено хрест (в буквальному сенсі цього слова), можна трактувати "прихований" зміст цієї пісні як "На свято Купала тут зібралися дівчата і парубки що не знали досі кохання" (у заміжніх жінок та чоловіків були свої обряди).
Тепер ще один нюанс, про який я здогадався досить недавно (у порівнянні із давниною цього запису), а саме 9.11.2009, після відвідин концерта "Котів": Романко, Володько і Микола з пісні - це відповідно Роман, Володимир і Микола з гурту! Я впевнений що це не збіг обставин, тому що ніде ви не знайдете текст цієї пісні у збірках народних пісень з такою комбінацією імен якщо не написано що її виконує гурт "Очеретяний кіт".
Так ось питаннячко: а хто ж такі Ірина, Марина і Настуся з пісні? Якщо я не помиляюся, дружини музикантів мають імена Наталя, Юлія та Світлана. Навіть скрипалька - Олена! Є тут якась таємниця...
P. S.: Нещодавно Павло Нечитайло, Роман Кріль та Микола Доляк згуртувалися у очеретяно-родинну формацію ПАРОМИ. В цій назві нема таємниці, все дуже просто і ясно.
Ой, яворе зелененький
Музика - народна (в обробці "Очеретяного кота")
Слова народні
Ой ніхто ж там не бував
Де ся явір розвивав.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой таменька зійшло
Три місяці ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Три місяці ясних
Три парубки красних
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой один парубок -
То вже наш Романко,
А другий парубок -
То вже наш Миколо,
А третій парубок -
То вже наш Володько.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой таменька зійшло
Три зіроньки ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Три зіроньки ясних,
Три дівоньки красних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Ой одна дівонька -
То ж наша Іринка,
А друга дівонька -
То ж наша Маринка,
А третя дівонька -
То ж наша Настуся.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.
Підписатися на:
Дописи (Atom)