Показ дописів із міткою благодійність. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою благодійність. Показати всі дописи

пʼятниця, 12 вересня 2008 р.

Ганнуся з Потіївки вразила Росаву й Очеретяного кота

У п`ятницю священик з Аскольдової могили повіз Росаву та Очеретяного кота дітями з Потіївки на Житомирщині

12 вересня декан міста Києва, настоятель церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі Ігор Онишкевич, разом з волонтерами благодійної організації «Карітас-Печерськ», Серігєм Харчуком, співками Оленою Янчук, ширше відомою як Росава, засновником гурту «Очеретяний кіт» Миколою Доляком відвідали інтернат для неповносправних дітей в селі Потіївка Радомишльського району Житомирської області.

«Карітас-Печерськ» привіз гостинці для діточок, а також одяг, зошити і шкільні портфелі. Таким чином було завершено акцію «Шкільний портфелик», яку було оголошено БО «Карітас-Печерськ».

В інтернаті перебуває 110 дітей. Діти ласували солодащами та соком, бавилися з дарунками, особливо з м`якими іграшками, які одна з родин парафіян церкви св. Миколая передала волонтерам «Карітас-Печерськ». Іграшок було вдосталь – вистачило на кожну кожній дитину інтерната. Також доброчинці привезли великі цікаві гарні м`які іграшки для спортзалу інтернату, які викликали особливе захоплення вихованців.

Шкільній бібліотеці закладу гості подарували книжки художньої та дитячої літератури, які підібрали працівники однієї з бібліотек міста Києва.

Діти повторювали разом з волонтерами «Карітас-Печерськ» Божі заповіді і деякі молитви.

На завершення програми гостювання в інтернаті відбувся виступ учасників гурту «Очеретяний кіт», що надзвичайно вразило діточок. Діти навіть вивчали з пані Росавою одну колискову пісню. Коли їх запитали, хто хоче заспівати, прийшла черга дивуватися гостям: одна дівчинка на ім`я Ганнуся вийшла і заспівала пісню Василя Симоненка «Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Пізніше гості інтернату подивилися футбольний поєдинок команд дітей інтернату. Спортивний інтернат дітям подарував Ігор Харчук. Дівчата в цей час зайнялися малюванням під керівництвом Марії Катридж і Ольги Онищенко.

«Дуже вдалася нам ця зустріч. Ми дуже вдячні нашим жертводавцям, завдяки яким стала можливою ця подорож. Інтерант знаходиться за 140 кілометрів від Києва у мальовничому куточку серед лісу. Ми провели там цілий день, але втоми не відчували», розповів ініціатор відвідин от. Ігор Онишкевич

На фото: Вихованці інтернату підтримують виступ Ганнусі

Фото Віталіни Басістої, "Оранта"

Довідка «Оранти»:

Потіївка — село Радомишльського району Житомирської області. Центр сільської ради. Перша згадка про село — 1651 р.

У селі народився академік НАН України, директор Інституту математики НАН України Анатолій Михайлович Самойленко.

У селі народився кандидат історичних наук, декан історичного факультету Дрогобицького педуніверситету Леонід Володимирович Тимошенко. Рідному селу присвятив дві книги: «Потіївка та її околиці в XVI-XIX ст.» (Дрогобич, 2000) та «Нариси з історії Потіївки та її околиць в XVII-ХХ ст.» (Дрогобич, 2005).

В Потіївці в інтернаті для дітей з багатодітних родин навчалася народна артистка України Ніна Матвієнко


Оригінал

середа, 18 липня 2007 р.

"Очеретяний кіт" запав на Фестивальний острів

Драйвову творчість вінницького гурту "Очеретяний кіт" просто обожнюють любителі фольку по всій Україні й далеко за її межами. Музиканти самі себе називають "вінницькими марсіанами", яких колись закинули у Вінницю саме з тією метою, над якою всі спільно зараз працюють
Власне, рідне місто й Поділля, а також цікаві мандрівки і є головними їхніми натхненниками. За плечима у "котів" чимало відомих фестивалів: "Червона рута", "Тарас Бульба", "Рок-екзистенція", "Етноеволюція", "Країна мрій" та багато інших. Нещодавно музиканти, як завжди, із успіхом виступили на "Шешорах Подільських", де "RIA" і вдалося дізнатися в одного з лідерів гурту Володимира Войчишина, що цікавого відбувається у житті музикантів. - Як давно існує ваш гурт?
- Фактично, десять років. Уже в 1995 році в Севастополі на "Червоній руті" грав гурт "Камышовый кот" - тоді був повністю інший склад, а єдиним вінничанином був Костянтин Бушинський (Буш).
- Який зараз склад гурту?
- Нас п'ятеро: Роман Кріль - гітара, голос, Микола Доляк - флейта, голос, Олена Шевченко - скрипка, голос, Сергій - контрабас і я - Володимир Войчишин - барабани, голос. Також у нас є багато знайомих музикантів, із якими інколи співпрацюємо. От 22 липня на фестивалі в Польщі будемо грати без скрипки, але з трубою, з талановитим трубачем Юрою Марченко.
- На "Шешорах" уже який раз виступаєте?
- Четвертий поспіль. Уперше були в 2003 році. Проведення цього фестивалю, як і його ідея, дуже класні. Найважливіше тут - це спілкування. На таких заходах, коли все робиться не шароварно, не тусняково, зустрічаєш людей, які самі чимось займаються і можуть виникати спільні проекти. Як на мене, саме це спілкування дає потенційним молодим музикантам певну впевненість, вони бачать, як можна робити. На нашому фестивалі сучасної культури "Верета", який пройде в кінці вересня у Вінниці, також хочемо це зробити.
- Уже знайшли гроші на фест?
- Ще ні, але, сподіваюся, що все буде добре. Гроші шукає маркетингова аналітична група, яка знайшла пару тисяч доларів на презентацію. Ми хочемо, щоб фест був міжнародним. Плануємо ексклюзивний проект Юрія Андруховича і польського гурту "Карбідо", приїзд російського драматурга й літератора Євгена Гришковця. Хочемо також зробити показ сучасної української анімації. На фесті обов'язково буде Олег Скрипка із гуртом "ВВ" та етно-диско на Фестивальному острові. Певно, зробимо, вхід у етнічному вбранні, щось у стилі Скрипкових "Вечорниць". Із гуртів також запросимо львівський "Бурдон" і гурт "Пропала грамота". Планів багато, але боюся загадувати наперед, аби не наврочити.
- Нещодавно ви зняли відео на одну зі своїх пісень.
- Насправді відео на "Мандрівку в Касакувку" з'явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому, а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два - і воно застаріє, альбом "Мандрівка в Косаківку" - це вже річна давнина.
- Відомо, що скоро вийде новий альбом. Він буде витриманий у такому ж форматі, як і попередній?
- Так, альбом буде в такому ж саунді, але з іншими піснями. Уже почали писати його на своїй "Очерет студії" - це наш такий собі калькулятор, де є комп'ютер із різними причандаллями: мікрофоном, пультом. Крім того, вийде цикл пісень про Вінницю 70-80-х років - спільна праця з нашим "заочеретяним" товаришем, математиком, істориком і поетом Анатолієм Секретарьовим. Також ми хочемо повністю записати альбом із чумацькими піснями. Так що роботи вистачає.
- Удома тримаєте кота?
- У нас живе Томка - мама Роминого кота, якого він назвав на честь улюбленого філософа Платона. До того ж моя дружина Юля на балконі все розмалювала котами, а сестра Іра подарувала таку штуку на двері з котами.
- Із якого віку ви почали співати?
- У мене є на бобіні записи з шести років, де я співав пісню д'Артаньяна "Пора-пора-порадуемся...". Тоді я не дуже попадав у ноти, а коли мені виповнилося одинадцять, молодшій сестрі купили піаніно. Коли я сів за її піаніно і мама мені показала, як виконувати "Собачий вальс", то я відразу ж його заграв. Для мене це було прозрінням, я почав якісь ноти там підбирати, і з того часу все почалося.
- Яку музику слухаєте?
- Те, що надихає. Серед улюблених музикантів: Бьорк, Том Вейс, Бек.
- Яка філософія вашого гурту?
- Філософія нашого гурту полягає в тому, що щастя - поруч і не треба його шукати десь далеко. Загалом, усе залежить від якості життя кожної людини зокрема. Якісне життя - це щирість із самим собою, із навколишнім світом. Недаремно епіграфом до альбому "Мандрівка в Косаківку" стали рядки вінницького поета Володимира Прилипка: "Небагато треба світу, щоб любити білий світ". Тож ми так і намагаємося чинити, прагнемо донести до слухача любов. Адже все, що робиться із любов'ю, потрібне. Робимо все щиро і не заради грошей, ми ніколи не розставляли акценти у зворотному напрямку, наш матеріал завжди йшов попереду нас. Музика не тримається на грошах чи на наших гарних зовнішніх даних, а завдяки тому, що вона сильна, справжня.

Валентина КИРИЛЬЧУК

Оригінал