У нещодавному виступі на каналі ВДТ-6 "Очеретяний кіт" зробив справжній подарунок на 8 березня усім своїм шанувальницям (ну і звичайно - шанувальникам) - у ефірі прозвучала нова пісня! Нажаль назва пісні в ефірі не прозвучала. Пошук в інтернеті дав дві назви схожих пісень - "Криниченька" та "Ой, жаль, жаль". Час покаже яку назву дадуть цій пісні хлопці з "Очеретяного кота", а ми поки що будемо її слухати під умовною назвою.
Ну і звичайно, вся передача варта вашої уваги, тому якщо ви її ще не бачили - рекомендую.
Криниченька (Ой, жаль, жаль) Слова - народні, Р. Кріль
Широкоє полотище вода забрала,
Виступ-інтерв'ю гурту "Очеретяний кіт" на каналі ВДТ в програмі "Екватор дня" з поздоровленнями мам, сестер, дружин і всіх жінок з 8 березня.
Спойлер: трубкофон провисів на стіні до кінця вистави і так і не вистрілив.
Пісні що прозвучали в ефірі:
03:50 Куст жасмина
13:43 Мама
24:25 Криниченька (назва умовна - в ефірі не прозвучала)
35:31 Хлопці на гітарах (Радіохед)
46:50 Бачити світ
Треба відзначити ведучого програми - Олега Семко, - який активно приймав участь як у музичній частині виступу, так і у містифікаційних нарисах з життя гурту, що їх творив Роман Кріль.
Кліп вже став класичним. Автор відео — сестра Володимира Войчишина, а матеріали були взяті (напевно) з поїздки на фотосесію для офіційного сайту з фотографом Олегом Усатюком. Сайт мав адресу ocheret.com і почав працювати, але зараз він не вантажиться і це ім’я будь-хто може придбати :(
А ось інша версія створення цього кліпу (офіційна, озвучена Володимиром Войчишиним):
«Насправді відео на „Мандрівку в Косаківку“ з’явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому (ФДР), а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два — і воно застаріє, альбом „Мандрівка в Косаківку“ — це вже річна давнина».
Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006
Мандрівка в Косаківку Слова - Р. Кріль
Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком.
Дід мого товариша, як буває нагода,
Наливає гостям по чуть–чуть, небагато.
Плями вражень, що іноді з'являються
В мерехтінні автобусного руху,
Миті щастя мандрівки в невідоме,
Приємне завмирання духу.
В Косаківці чекають: рибалка, чекушка,
Копанка, дядько, слабкий лід.
Після всього - весела вечеря:
Сватання товариша за докторку і є ж привід.
Тітка каже - хороша, тиха дитина.
(Він рік її не бачив)
Може це його щастя -
Ідеальна родина...
Це питання ще відкрите:
Нерішуча він людина.
Дід доливає, наполягає,
Тітка вареників нову чергу заряджає;
Випав сніг, навколо темрява впала.
Знову автобус, знову в очі фари.
Їдемо, засинаємо,
Їдемо, засинаємо,
В чудових видіннях-примарах.
"Загартований степовим вітром, пекучим сонцем і суворим морозом, простує своїм нескінченим шляхом чумак. Неквапливі та впевнені кроки вола і тихий рух хмар занурюють мандрівника глибоко у свої думки. Наче крізь сон, бачить він увесь свій життєвий шлях. Подібно до риби, пливе чумак за течією річки часу. Інколи він повертає проти течії, аби згадати минуле. Занурючись все глибше, він розуміє, що перетинає кордон, за яким закінчується звичний світ".Подробиці у блозі.