Чумак воли завертає

В цій пісні увагу приділено побуту чумаків, точніше чумацьких родин в той час коли чумаки були в мандрах. Мандри ці були довгими - чумаки відпралялися за сіллю перший раз одразу після Паски, а останній раз - в жовтні. Додому поверталися вже майже перед зимою. Воли пересувалися із швидкістю біля 2 км за годину (як з вантажем, так і без нього). Крім того під час дощу пересуватися не можна було - ярма натирали волам шиї до крові. У чумаків насправді був дуже суворий кодекс - що і як треба робити з волами - як і коли випасати, якою водою можна поїти, коли можна йти, коли ні, бо лікувати волів в походних умовах було нереально і треба було запобігати захворюванням волів максимально ефективно. Отже мандрівка була довгою та повільною, ще й з перервами для очікування "робочої" погоди.
Тому і доводилося жінкам і "соломою піч топити" і "у сусідів солі просити".


Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006

Чумак воли завертає
Слова народні
Музика - народна в обробці А. Секретарьова
Гей, чумак воли завертає,
Нові ярма надіває,
Сірі воли запрягає,
Гей, у Крим по сіль поїжджає,
Жінку вдома оставляє,
Жінку вдома оставляє...

Гей, оставайся, жінко, вдома,
Рубай дрова до порога,
А солому до ослона,
Гей, соломою в печі топить,
Горшечками воду носить,
А в сусіди солі просить...

Гей, сусідочки-голубочки,
Дайте солі два дрібочки,
Научайте свої дочки,
Гей, щоб по ночах не ходили,
Чумаченьків не любили,
Чумаченьків не любили...

Гей, чумак зиму п'є,
Зиму п'є, гуляє,
Прийде літо - покидає,
Сам в дорозі пропадає,
Сам в дорозі пропадає...