Вже знаючи що «Листопад у Вінниці» - це насправді «Вечір» з альбому «Бурса» я не став одразу відносити цю композицію до нового етапу творчості «Очеретяного кота». Після деяких роздумів я вирішив що це пісня яка не увійшла до альбому «Манія»: по-перше тематика та епітети, що використані у тексті («примотузовані одне до одного», «неначе раби», «зіпсований мозок...»), але з іншого боку аранжування більш «жваве» у порівнянні із «Манією». Тим не менш композиція звучить неначе у якомусь місці із кам’яними стінами (і краплями води високі ноти роялю), що створює певну клаустрофобічність.
"10 років" (2008)
Храми
Слова - В. Прилипко
Які величезні храми,
Які споруди із слів,
Що звезені наче раби
До давньої брами.
Примотузовані
Одне до одного –
Здаля це схоже на свято.
Та ти все бачиш,
І хочеш звільнити їх,
Забути, прогнати.
Зіпсований мозок!
Зіпсований мозок...
Крізь воду, крізь воду.
"Загартований степовим вітром, пекучим сонцем і суворим морозом, простує своїм нескінченим шляхом чумак. Неквапливі та впевнені кроки вола і тихий рух хмар занурюють мандрівника глибоко у свої думки. Наче крізь сон, бачить він увесь свій життєвий шлях. Подібно до риби, пливе чумак за течією річки часу. Інколи він повертає проти течії, аби згадати минуле. Занурючись все глибше, він розуміє, що перетинає кордон, за яким закінчується звичний світ".Подробиці у блозі.
Немає коментарів:
Дописати коментар