Музичний гурт із Вінниці "Очеретяний кіт" є частим гостем у Чернівцях. Буковинські шанувальники завжди тепло приймають музикантів. На таку гостинність "коти" сподіваються і 23 листопада. Музиканти виступатимуть у пабі "Public". Щоправда, не у повному складі, а лише дуетом. Микола Доляк та Роман Кріль співатимуть і гратимуть на гітарі та флейті.
Напередодні концерту "Погляд" поспілкувався із представником подільської бардівської школи, учасником гуртів "Очеретяний кіт", "Подільські сурікати" та "ПаРоМи" Миколою Доляком.
Говорили про музику, сюрпризи та культурну мекку "котів".
На концерті головне - публіка
- Миколо, чим потішите чернівчан на концерті у п'ятницю?
- Приїде не повний склад гурту "Очеретяний кіт", а лише дует. Гратимемо з Романом Кролем українські народні медитації й старі пісні. Буде багато всього намішано, особливо у звучанні інструментів.
- Що, на твій погляд, найважливіше на концерті?
- Напевно, публіка. Від неї залежить атмосфера на концерті, та й сам концерт на 80% залежить від людей, які прийшли.
- Були сюрпризи від шанувальників?
- Мені дарували усілякі симпатичні штучки хенд-мейд. Вони майже завжди зі мною, бо у чохлі від флейти, щоразу, коли виймаю інструмент, згадую про людей, які мені їх подарували.
Якихось забобонів перед концертами дотримуєшся?
- З одного боку, своїх забобонів не маю, а з іншого, намагаюся позитивно налаштовуватися. Я в них і вірю, і не вірю. Головне - перед виступом багато алкоголю не вживати і все буде о'кей.
"Музика - це стиль життя"
- Миколо, музика для тебе хобі, професія чи може відпочинок?
- Одразу згадується пісня Юрія Наумова "Музыка друг мой единственный". Для мене музика - це все разом. Загалом, музика - це стиль життя, я так вважаю. А все інше по ходу. Гадаю для більшості добрих музикантів, музика - це покликання.
- Один із альбомів "Очеретяного кота" називається "Демидівський альбом", ви часто граєте у смт Демидівці?
- Ми справді частенько буваємо у Демидівці Жмеринського району. У нас там є "апгрейдена" (обновлена, - авт.) хата-мазанка. Будинок хоча й старий, але в хорошому стані. Це місце для нас, як культурна мекка. Там ми надихаємося, творимо, спілкуємося з цікавими людьми.
- У Чернівцях теж часто буваєте, це особливе місто для "котів"?
- Чесно кажучи, без усілякого пафосу можу впевнено стверджувати, що Чернівці - це друга батьківщина. Якби хтось колись мене запитав, де б я хотів жити, окрім Вінниці, то я точно сказав би, що у Чернівцях.
Віталія КОЗМЕНКО
