efandy: Провальний альбом і балансування між "текстовістю" і "музичністю"

Спочатку я не хотів публікувати цей текст в блозі, але вирішив що такого тексту про "Котів" ще ніхто не написав і навряд чи напише, а, отже, він вартий включення у спеціально для нього створену рубрику "Кунсткамера".

Очеретяний кіт – Мандрівка в Косаківку

«За площею Рязанська область подібна на Швейцарію. Більше на Швейцарію Рязанська область нічим не подібна». (народний анекдот)

2007 року вінницька група „Очеретяний кіт” представила свій четвертий альбом, „Мандрівка в Косаківку”. Самі музиканти позиціонують себе як фольк-рокову групу, руйнуючи в такий спосіб усталений стереотип про західницьку монополію на фольк. Половина пісень на альбомі – обробки народних, причому музиканти звертаються не тільки до карпатських коломийок, що вже потрохи починають набивати оскому (добре, їх тут тільки три), але й до обійдених раніше увагою чумацьких пісень („Волики”, „Буркун-зілля”, „Чумак воли завертає”). Власне, назвати їхні обробки роковими навіть із префіксом „фольк” можна тільки з великою натяжкою, якщо вслухатися в басову партію. Нічим іншим ця музика не нагадує рок: по-народному горловий, але з попсовою м’якістю вокал Романа Кріля, троє бек-вокалістів, повністю акустичний склад (скрипка, акустична гітара, контрабас, флейта) – хіба флейта викличе з перших нот спогади про «Jethro Tull», які, втім, швидко розвіються. Так що тепер народні пісні звучать злегка приджазовано, дуже м’яко і спокійно. Однак аранжування могли би бути кращі. Середній вуличний джазбенд грає і з більшим драйвом, і з грамотнішими аранжуваннями.

Але попри обробки народних пісень, в альбомі є ще й авторські... і краще б їх не було. Якщо дві пісні авторства самого Кріля ще сяк-так придатні до слухання, хоч і викликають подив, кому взагалі спало на думку це записувати („а я самий очима в зоряній безодні стою блукаю, і дивно, і так холодно, здається, замерзаю”), то чотири пісні авторства Анатолія Секретарьова – це злочин проти доброго смаку. Хоча треба віддати належне авторові за хоробрість: представити публіці текст зі словами: „За ніч землю снігом вкрило, все містечко стало білим: біла річка, біла гребля, білий світ; і до школи, як горобчик, пострибав єврейський хлопчик, і залишив на подвір’ї перший слід”, – міг би наважитись тільки остаточно змаразмілий член Спілки письменників. Такі огидні тексти супроводжує не приємніша музика з незакінченими й нелогічними мелодичними зворотами і вкрай слабким аранжуванням. Додайте до цього сонний і задуманий саунд – і отримаєте вкрай нестравну суміш.

Підсумок: провальний альбом. На увагу заслуговують тільки три обробки чумацьких пісень, та й то з огляду на відсутність альтернативи в цій галузі, сяк-так можна слухати коломийки. Все решта – бездарність і несмак.

Оцінка: 2/10.

Оригінал

Столичне радіо розправилося з етно-музикою

Днями закрили єдину в Україні годинну щотижневу програму FM-Формату, присвячену етнічній музиці, за назвою "Варган", що виходила на "Радіо Київ" по середах з повтором у неділю.

---

Павло Нечитайло

"Змінилося керівництво радіостанції й зняли всі програми, у тому числі й мій проект", - пояснив автор і ведучий програми Павло Нечитайло. Про її закриття він довідався 8 серпня, саме тоді, коли програма повинна була вийти в ефір другий раз у цьому місяці. Відповідно, "Варган" можна було почути останній раз на "Радіо Київ" 1 серпня.

Програма "Варган" виходила на "Радіо Київ" 98 FM із травня 2004 року. За цей час в її студії побували практично всі вітчизняні, причетні до фольклору, персонажі (зокрема, Олег Скрипка, Катя Chilly, "Дахабраха", Росава, "Перкалаба"), а ще - гості з Африки, Японії, Ірану, Молдови, Росії, Франції. Часто музиканти виконували свої добутки прямо в ефірі.

"Радіо Київ" 98 FM - перша міська інформаційна станція. Засновник - Київська міська рада. Радіостанція почала трансляцію 29 березня 2004 року. Обсяг трансляції становить 24 години на добу, здійснюється українською мовою й поширюється на місто Київ і Київська область. Слогани станції: „98 FM - Київ для киян!", "Ти в столиці!".

www.liga.net

Оригінал

Варґан на Радіо Київ 98ФМ

Етнічна музика на Радіо Київ

Привіт усім шанувальникам етнічної музики! До вас звертається програма „Варган” – проект, присвячений етнічній музиці. Ми виходимо в ефір у Києві та області на хвилі 98 фм на Радіо Київ щосереди о 20.00 та щонеділі у повторі о 16.00. Постійно в прямому ефірі програми – гості, що грають музику та співають пісень. У нас були: Росава ( у передачі про втілення жіночого архетипу у музиці), Йогурт( звичайно у передачі про Ірландію), гурт „Вінки” та журналіст Юрко Зелений у передачі про готику, Влад Сіренко з гурту Пропала грамота у передачі про дримбу, Сашко Власик – лірник з гурту „Вій” та автономний казкар у передачі про колісну ліру, спортсмени-музиканти з клубу „АШЕ” у передачі про капуейру та бразильську музику, віртуальні гості студії – посол Грузії в Україні Григол Шавлович Катамадзе та вокаліст гурту „П’ятниця” Андрій Запорожець(САН) в передачі про грузинське багатоголосся, музиканти з товариства Свідомості Крішни в передачі про ведичну музичну традицію. Кому все це подобається може послухати програми – вони викладені на сайті Радіо Київ. 
І, будь-ласочка, залишайте свої думки на форумі сайту.
З повагою, ведучий Павло Нечитайло

Nechitajlo 10.08.2004, 02:40

Є багато й маловідомих, проте, достатньо якісних колективів: Очеретяний кіт, наприклад, Ворождень, Самі свої. З творчістю першого, можна ознайомитись у передачах "варган" - http://radio.kyiv.fm/info/116/0/30/ ( вибачайте вже за саморекламу). Проте це досить цікава формація - там є і боса-нова й скажені коломийки - всього потроху. Загалом музики цікавої останнім часом зявилось багато нестандартної - "Сни", Бумбокс, прикольні, а в схронах у людей вицепляєш часом просто перли. Може хтось чув про українських Red Hotів - гурт Мої рослини? А Гуцул Каліпсо? - Однозначне відкриття!!!

http://vydelka.com/index.php?showtopic=1543

"музика, якої ми не знаємо
інструменти, які чуємо вперше
країни, де не ступала нога європейця
забуті народи та етноси
живі звуки планети
у програмі ВАРГАН"

саме цими словами і розпочинається дана програма про етнічну музику... і не тільки про етнічну...

Дуже раджу поринути у цей, незвичний для сучасного слухача, світ...
Найбільша перевага програм Радіо Київ полягає у тому, що по суті, вам не особливо треба буде перейматись з приводу пропущеної тої чи іншої програми, або, наприклад, не розуміти, а ще гірше - так і не мати змогу зрозуміти що власне обговорюють в цій темі (бо того випуску даної програми, про який може йти мова, ви з тих чи інших причин не чули). Все недочуте, пропущене й т.ін. рано чи пізно з'являється на сайті улюбленого радіо.

Я також слухаю ) подобається, як веде Нечитайло))) хоча, не слухав вже давненько...

http://rock.kiev.ua/arhiv/2007/278/

З сумом повідомляємо, що програма «Варган», яка з травня 2004 по серпень цього року радувала вас, етнічною музикою наживо і в запису на хвилі Радіо Київ 98ФМ більше на цій частоті не виходитиме. Фішка в тому, що це був єдиний у вітчизняному ФМ-просторі проект присвячений етнічній музиці, крім того 90% запрошених гостей грали в ефірі на живо, благо, можливості дозволяли. Серед експертів програми були:
Олег Скрипка, Катя Chilly, Фома, Росава, Микола Оржак, Тарас Компаніченко, гурти Бурдон, Очеретяний Кіт, ДахаБраха, Фактично Самі, Dupain, Джам, Буготак, Перкалаба, Самі Свої, Musica Radicum, Сонцекльош, Фанфаре Оркестра, гості з Росії, Франції, Молдови.

Атеїст 10.08.2007

Сьогодні увечері я, перепрошую, охренів від звістки: на радіо "Київ" (98,0 ФМ) закрито передачу "Варган"! Нагадаю, що досі вона виходила щосереди о 21:00. Протягом години в ній розповідалося про етнічну музику народів світу. Зазвичай гостями студії були музиканти, так чи інакше причетні до етніки. За традицією вони під кінець передачі виконували одну (чи навіть кілька) композицію вживу безпосередньо у прямому ефірі. У "Варгані" можна було почути і сучасних українських музикантів, котрі у; своїй творчості використовують народні традиції. Вчора це мав бути "Оркестр Янки Козир", чий вихід несподівано відмінили і від чиєї прес-служби я й дізнався про цей пи... перепрошую, казус. ОЯК закликає всіх, кому не байдужа етномузика і доля українського радіопростору, у різні доступні способи звертатися до керівництва радіостанції з проханнями чи вимогами... ну, словом, хто як вважатиме за потрібне. Приєднуюсь до цього заклику, як тільки доберуся до компа - перепостю сюди з отриманого мила контактні координати радіостанції. (Втім, не ображуся, якщо мене хтось випередить) Люди, це не можна просто так залишати! Повірте, мої особисті симпатії до ОЯК далеко на задньому плані. (Анти-)культурна політика цього вибл... перепрошую, мера Черновецького не витримує жодної критики!

"Очеретяний кіт" запав на Фестивальний острів

Драйвову творчість вінницького гурту "Очеретяний кіт" просто обожнюють любителі фольку по всій Україні й далеко за її межами. Музиканти самі себе називають "вінницькими марсіанами", яких колись закинули у Вінницю саме з тією метою, над якою всі спільно зараз працюють
Власне, рідне місто й Поділля, а також цікаві мандрівки і є головними їхніми натхненниками. За плечима у "котів" чимало відомих фестивалів: "Червона рута", "Тарас Бульба", "Рок-екзистенція", "Етноеволюція", "Країна мрій" та багато інших. Нещодавно музиканти, як завжди, із успіхом виступили на "Шешорах Подільських", де "RIA" і вдалося дізнатися в одного з лідерів гурту Володимира Войчишина, що цікавого відбувається у житті музикантів. - Як давно існує ваш гурт?
- Фактично, десять років. Уже в 1995 році в Севастополі на "Червоній руті" грав гурт "Камышовый кот" - тоді був повністю інший склад, а єдиним вінничанином був Костянтин Бушинський (Буш).
- Який зараз склад гурту?
- Нас п'ятеро: Роман Кріль - гітара, голос, Микола Доляк - флейта, голос, Олена Шевченко - скрипка, голос, Сергій - контрабас і я - Володимир Войчишин - барабани, голос. Також у нас є багато знайомих музикантів, із якими інколи співпрацюємо. От 22 липня на фестивалі в Польщі будемо грати без скрипки, але з трубою, з талановитим трубачем Юрою Марченко.
- На "Шешорах" уже який раз виступаєте?
- Четвертий поспіль. Уперше були в 2003 році. Проведення цього фестивалю, як і його ідея, дуже класні. Найважливіше тут - це спілкування. На таких заходах, коли все робиться не шароварно, не тусняково, зустрічаєш людей, які самі чимось займаються і можуть виникати спільні проекти. Як на мене, саме це спілкування дає потенційним молодим музикантам певну впевненість, вони бачать, як можна робити. На нашому фестивалі сучасної культури "Верета", який пройде в кінці вересня у Вінниці, також хочемо це зробити.
- Уже знайшли гроші на фест?
- Ще ні, але, сподіваюся, що все буде добре. Гроші шукає маркетингова аналітична група, яка знайшла пару тисяч доларів на презентацію. Ми хочемо, щоб фест був міжнародним. Плануємо ексклюзивний проект Юрія Андруховича і польського гурту "Карбідо", приїзд російського драматурга й літератора Євгена Гришковця. Хочемо також зробити показ сучасної української анімації. На фесті обов'язково буде Олег Скрипка із гуртом "ВВ" та етно-диско на Фестивальному острові. Певно, зробимо, вхід у етнічному вбранні, щось у стилі Скрипкових "Вечорниць". Із гуртів також запросимо львівський "Бурдон" і гурт "Пропала грамота". Планів багато, але боюся загадувати наперед, аби не наврочити.
- Нещодавно ви зняли відео на одну зі своїх пісень.
- Насправді відео на "Мандрівку в Касакувку" з'явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому, а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два - і воно застаріє, альбом "Мандрівка в Косаківку" - це вже річна давнина.
- Відомо, що скоро вийде новий альбом. Він буде витриманий у такому ж форматі, як і попередній?
- Так, альбом буде в такому ж саунді, але з іншими піснями. Уже почали писати його на своїй "Очерет студії" - це наш такий собі калькулятор, де є комп'ютер із різними причандаллями: мікрофоном, пультом. Крім того, вийде цикл пісень про Вінницю 70-80-х років - спільна праця з нашим "заочеретяним" товаришем, математиком, істориком і поетом Анатолієм Секретарьовим. Також ми хочемо повністю записати альбом із чумацькими піснями. Так що роботи вистачає.
- Удома тримаєте кота?
- У нас живе Томка - мама Роминого кота, якого він назвав на честь улюбленого філософа Платона. До того ж моя дружина Юля на балконі все розмалювала котами, а сестра Іра подарувала таку штуку на двері з котами.
- Із якого віку ви почали співати?
- У мене є на бобіні записи з шести років, де я співав пісню д'Артаньяна "Пора-пора-порадуемся...". Тоді я не дуже попадав у ноти, а коли мені виповнилося одинадцять, молодшій сестрі купили піаніно. Коли я сів за її піаніно і мама мені показала, як виконувати "Собачий вальс", то я відразу ж його заграв. Для мене це було прозрінням, я почав якісь ноти там підбирати, і з того часу все почалося.
- Яку музику слухаєте?
- Те, що надихає. Серед улюблених музикантів: Бьорк, Том Вейс, Бек.
- Яка філософія вашого гурту?
- Філософія нашого гурту полягає в тому, що щастя - поруч і не треба його шукати десь далеко. Загалом, усе залежить від якості життя кожної людини зокрема. Якісне життя - це щирість із самим собою, із навколишнім світом. Недаремно епіграфом до альбому "Мандрівка в Косаківку" стали рядки вінницького поета Володимира Прилипка: "Небагато треба світу, щоб любити білий світ". Тож ми так і намагаємося чинити, прагнемо донести до слухача любов. Адже все, що робиться із любов'ю, потрібне. Робимо все щиро і не заради грошей, ми ніколи не розставляли акценти у зворотному напрямку, наш матеріал завжди йшов попереду нас. Музика не тримається на грошах чи на наших гарних зовнішніх даних, а завдяки тому, що вона сильна, справжня.

Валентина КИРИЛЬЧУК

Оригінал

Вінницьку "Верету" презентували піснями та польською літературою

«Верета» - перший український фестиваль сучасної культури. Презентація заходу відбулась у суботу – звісно, концертом і літературним читанням. Серед шанованих гостів – письменник Юрій Андрухович. Глядачам співав – гурт «Очеретяний кіт».

Верета – це багатокольоровий, строкатий український килимок. Для учасників та організаторів першого фестивалю сучасної української культури він символізує поєднання різних стилів. Що, власне, і відбувалось цієї суботи.

Я не повинен оспівувати скалічений світ.
Коли я востаннє був у білій кімнаті,
Прийшов поліціянт і лякав будівельним підприємцем,
Я був на концерті, але нічого не вибухнуло…

Це вірш з нової польської збірки «Потяг 76 – спец рейс до Польщі». Редактор збірки Юрій Андрухович, каже, що вінницька публіка таке почала розуміти. 10 років тому, під час першого візиту не помітив вибуху аплодесментів, як тепер.

«Верета» - ідея вінницького гурту «Очеретяний кіт». Під час гастролів в Івано-Франківську заприятилювали з Андруховичем і мрія стала реальністю. Митці кажуть, що поєднання різних шкіл мистецтва народжує нове.

Після літературних читань заспівав «Очеретяний кіт». Свої пісні і пісні вінницького барда Анатолія Сєкрєтарьова. А щоб виштрумувати чумацькі пісні, "очеретяні коти" ходили в степи. Зловити дух. Це тільки презентація, а сам фестиваль буде восени. Два дні, на кількох сценах.

Юрій Андрухович, письменник:
Ой, я так радію. Я 10 років тому був у Вінниці – і здається не було тут такої публіки. А сьогодні просто приємно здивований. Такий, можна сказати, повний зал і дуже гарна, дуже доброзичлива і розумна реакція.

Рома Кріль, вокаліст гурту «Очеретяний кіт»:
Найцікавіше те, що ми, в принципі, різні школи. Тому що, в принципі, мені здається, що західна франківська школа построєна на … Вона завжди чимось захоплює аудиторію – ну, там, матюкнувся так, щоб: «Га! Кайф! Наш чувак! Матюкнувся!» А в нас все було серйозно з Секретарьовим – він нас муштрував. Мене-то принаймні, точно: «Чувак! Тема повинна бути цікава! Рішення повинно бути художнім!»

Оригінал

Юрий Андрухович презентует фестиваль "Верета"

Презентация первого фестиваля современной культуры ”Верета” состоится в субботу, 2 июня, в 18.00, в Доме офицеров Винницы. Сам фестиваль запланирован в городе на конец сентября.

Название ”Верета” означает на диалекте разноцветную дорожку. Пестрая программа фестиваля совмещает выступления музыкантов, писателей, работы фотографов.

— Виннице не хватает фестиваля современной культуры города, — говорит организатор Светлана Доляк, 21 год. — У нас нет ни одного клуба, где бы музыканты выступали с собственной музыкой, а литературные вечера проходят в подвалах, и о них никто не знает.

На презентации писатель Юрий Андрухович представит новую книгу ”Тайна”. Литературовед Александр Бойченко будет знакомить с журналом ”Поезд 76”. Винницкая группа ”Очеретяний кіт” будет исполнять свои песни из альбома ”Мандрівка в Косаківку”.

Осенью фестиваль продлится два дня. Организаторы хотят собрать известных в Украине писателей и музыкантов. Должен приехать лидер группы ”ВВ” Олег Скрипка.

— Нужно, чтобы фестиваль стал известным в Украине, как карпатские ”Шешори”, — объясняет 30-летний Владимир Войчишин из ”Очеретяного кота”.

Валентина МУРАХОВСКАЯ
Оригінал

Очеретяний Кіт

"Вперше почути ОК мені вдалося десь зо півтора роки тому на псевдо фестивалі етнічної музики Ростоки. На ті часи Взірцями Українського Етносу були лишень Перкалаба з Гайдамаками. Власне заради них на фест я і ішов. Після фесту все перевернулось і голова, мабуть, якийсь час гупцяла по асфальту. Справа в тому що Очеретяний Кіт (правда разом з Гуцул Каліпсо) в моменті закохали мене в себе, до того ж виступ Гайдамаків вдався чесно кажучи фігово, тож на виході з зали я був цілковито новою людиною, в сенсі смаків і музичних вподобань.

Сьогоднішній концерт в деякій мірі знову був фестивальним: ОК приїхали до Франіка з ЕтноЕволюції і стали єдиною втіхою після пропущеного Космачівського збіговиська.
Збіговисько втім теж повторилося і маленький зал Химери це зранку був заброньований під завязку. Як і на презентації Андруховича зал був переповнений. Андрухович, втім, теж повторився, оскільки в перерві між виступом ОК пан Патріарх читав свої вірші.

Виступ сподобався. Не дивлячись на всі незручності, незграбності і недоладності, що, хоч і не були повязані з виконанням, але заважли, ВИСТУП ВДАВСЯ НА 100%.
Мабуть в дію були кинуті секретні котячі хитрощі, можливо дим, що стояв в залі, був зовсім не цигарковим, а може мене таки (як і пророчилось зі сцени) вколисав їх звук, цілком щиро і ніжно. В будь-якому випадку, рідксний останнім часом стан концертно-звукового спяніння, не дасть збрехати - ОК!"

03.05.2007

Оригінал