Очеретяний Кіт

"Вперше почути ОК мені вдалося десь зо півтора роки тому на псевдо фестивалі етнічної музики Ростоки. На ті часи Взірцями Українського Етносу були лишень Перкалаба з Гайдамаками. Власне заради них на фест я і ішов. Після фесту все перевернулось і голова, мабуть, якийсь час гупцяла по асфальту. Справа в тому що Очеретяний Кіт (правда разом з Гуцул Каліпсо) в моменті закохали мене в себе, до того ж виступ Гайдамаків вдався чесно кажучи фігово, тож на виході з зали я був цілковито новою людиною, в сенсі смаків і музичних вподобань.

Сьогоднішній концерт в деякій мірі знову був фестивальним: ОК приїхали до Франіка з ЕтноЕволюції і стали єдиною втіхою після пропущеного Космачівського збіговиська.
Збіговисько втім теж повторилося і маленький зал Химери це зранку був заброньований під завязку. Як і на презентації Андруховича зал був переповнений. Андрухович, втім, теж повторився, оскільки в перерві між виступом ОК пан Патріарх читав свої вірші.

Виступ сподобався. Не дивлячись на всі незручності, незграбності і недоладності, що, хоч і не були повязані з виконанням, але заважли, ВИСТУП ВДАВСЯ НА 100%.
Мабуть в дію були кинуті секретні котячі хитрощі, можливо дим, що стояв в залі, був зовсім не цигарковим, а може мене таки (як і пророчилось зі сцени) вколисав їх звук, цілком щиро і ніжно. В будь-якому випадку, рідксний останнім часом стан концертно-звукового спяніння, не дасть збрехати - ОК!"

03.05.2007

Оригінал

Мандрівка в Косаківку

Кліп вже став класичним. Автор відео — сестра Володимира Войчишина, а матеріали були взяті (напевно) з поїздки на фотосесію для офіційного сайту з фотографом Олегом Усатюком. Сайт мав адресу ocheret.com і почав працювати, але зараз він не вантажиться і це ім’я будь-хто може придбати :(

А ось інша версія створення цього кліпу (офіційна, озвучена Володимиром Войчишиним):
«Насправді відео на „Мандрівку в Косаківку“ з’явилося на світ ще в січні. Ми їхали з благодійного виступу для талановитих дітей із інтернатів, та й за Черкасами вирішили скупатися в річці. Тоді якраз Водохреще було, але не було ніякої криги. Те все й зняла на любительську камеру моя сестра Іра Войчишина. У такому вигляді кліп ми дали Юркові Зеленому (ФДР), а він розіслав їх у регіональні контори. Так відео й потрапило на вінницьке ВДТ-6, хоча ми навіть проти, щоб воно крутилося в такому вигляді. З іншого ж боку, хай люди хоч так подивляться його, бо ще місяць-два — і воно застаріє, альбом „Мандрівка в Косаківку“ — це вже річна давнина».




Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006

Мандрівка в Косаківку
Слова - Р. Кріль

Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком.
Дід мого товариша, як буває нагода,
Наливає гостям по чуть–чуть, небагато.
Плями вражень, що іноді з'являються
В мерехтінні автобусного руху,
Миті щастя мандрівки в невідоме,
Приємне завмирання духу.

Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага,
Миті щастя - ага

В Косаківці чекають: рибалка, чекушка,
Копанка, дядько, слабкий лід.
Після всього - весела вечеря:
Сватання товариша за докторку і є ж привід.
Тітка каже - хороша, тиха дитина.
(Він рік її не бачив)
Може це його щастя -
Ідеальна родина...
Це питання ще відкрите:
Нерішуча він людина.

Дід доливає, наполягає,
Тітка вареників нову чергу заряджає;
Випав сніг, навколо темрява впала.
Знову автобус, знову в очі фари.
Їдемо, засинаємо,
Їдемо, засинаємо,
В чудових видіннях-примарах.

"СТЕЛСІ" КЛОНУВАЛИ "КОТА". НА ЧЕРЗІ "ВВ"?

Якщо свіжоспечений ремікс на нову пісню "Час минає" етнорокової ватаги "Очеретяний кіт" з Вінниці можна назвати клоном, тоді експеримент з клонування "Кота" нашим електронникам "Стелсі", які, власне, його здійснили, цілком вдався. Ремікс можна впевнено назвати спільним творінням "Очеретяного кота" та "Стелсі". Наразі чернівчани прописали до неї гітару, клавішні і рясно всипали "Час минає" притаманними їх власній стилістиці семплами. Наскільки ця композиція вийшла вдалою, можна було переконатися на столичних етно-диско-вечорницях, організованих керманичем "ВВ" Олегом Скрипкою. З початку лютого вони тривають у приміщенні Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії. Тож саме там відбувся дебют нової старої пісні, і саме там її вперше почули "батьки" – "Очеретяні коти". Ремікс буковинських етноелектронників настільки вразив Олега Скрипку, що він і собі висловив побажання, щоб чернівчани клонували якусь з його власних композицій. Першою ластівкою, що полетіла у вирій діджейського простору, стала "Пісенька" з останнього альбому "ВВ" "Були деньки". Але зупинятися на цьому чернівецькі ковалі реміксів не збираються: у проміжках між клепанням свого нового альбому вони активно працюють над обробкою ще однієї пісні "Воплів Відоплясова".

Тарас ПІЦ

Оригінал

Музична альтернатива: "Очеретяний кіт" в електронній обробці

Буковинські Стелсі "зробили людей" з вінницького Очеретяного Кота. Ні, ні, останні й без того мають доволі велике коло шанувальників, яке останнім часом дедалі зростає, однак пересічному слухачеві, а тим паче працівникам радіорозголосів їхня творчість залишалася, м’яко кажучи, не зрозумілою. Тепер є надія, що завдяки буковинським фольк-електронникам доробок Котів прорветься.

"Очеретяний кіт" на вечрорницях етно-диско. Фото Роман Чорномаз, Обозреватель.

Діло було так. Олексію Кухарському, чільникові Стелсі, потрапив до рук диск з ФДРівських розсилок на радіо. Там він надибав на одну з найостанніших пісень, записаних Очеретяним Котом, "Час минає". Хлопакові річ настільки засмакувала, що він відразу забажав почаклувати над піснею й почав шукати виходи на вінничан. Дозвіл від на переробку було отримано й у підсумку вийшов навіть не перегранець [ремікс] у звичному розумінні цього слова, а по суті цілковито нове народження співанки. Тож гудці домовилися так і зазначати, мовляв, виконують Очеретяний Кіт та Стелсі разом, а саме награння стало повністю придатним для танцювальних майданчиків.

Запис й остаточне зведення робилися у чернівецькій звукотвірні “Стелсофон”, а крім електроніки Кухарського гітари додав гітарист Стелсі. Самі "коти" вперше почули оновлену річ аж в бусіку (мікроавтобусі) по дорозі з Етно-Диско Вечорниці Олега Скрипки 2 лютого, і попри всі перестороги залишилися задоволені доробком, за що й перехиляли раз по раз по п'ятдесят. Життєпис пісні "Час минає" може продовжитися спільним видноспівом Очеретяного Кота зі Стелсі. Зв'язковим поміж ватагами виступив знаний не лише на Буковині поширник Української "непримиреннщини" Ігор Кравців. Наразі гурти чекають нагоди, щоб нарешті познайомитися віч-на-віч.

Як повідомляв ОБОЗ, другий тур Вечорниць Скрипки ви зможете відвідати 23 лютого в галереї Лавра, наступного дня невтомний Скрипка з козаками поїде каламутити воду в Бєлокамєнной.

Оригінал

Із суботи на неділю (відео)

Перше відео "Очеретяних котів" (не беручи до уваги фільм "Проти сонця").
Насправді це не оригінальний ролик - в цьому підправлено контраст. Очікувалася повна версія пісні (2:24), але схоже далі початкового варіанту діло не пішло - він так і залишився 1:27.



18.01.2007

Мандрівка в Косаківку

"Другий день, як відкрив для себе це чудо. Група "Очеретяний кіт" - новачок на нашому небосхилі. Але музика божественна! Як її тільки не характеризують - "чумацький фолк", "адаптаційний фолк". Тут є і джаз і блюз і реґей, шось від тріп-хопу і ще купа всього. І замішано це все на українських етнічних мотивах. Особисто я б назвав цей стиль - "чумацький реґей". Словами це описати досить складно - це один з тих випадків, коли краще раз почути, ніж сто разів прочитати.

Саме такою, я вважаю має бути українська музика у новому тисячолітті. Тепла, спокійна, врівноваження, іронічна, трішки сумна, мрійлива, модерна. Саме таку музику можна почути в дебютному (перше "столичне" видання) альбомі очеретяного кота - "Мандрівка в Косаківку".

Рекомендується вживати холодними зимовими вечорами за горнятком ґлінтвейну, сидячи біля каміну в кріслі-качалці. Масу задоволення і хорошого настрою гарантую. І навіть без цих усіх причандал - все одно треба слухати ;)"

19.12.2006

Оригінал

Очеретяний кіт - Мандрівка в Косаківку

На мою думку, „Мандрівка в Косаківку” сьогодні найкращій українській альбом цього року (aле увага, панове, увага! Рік ще не закінчився...). Дуже радісно відчувати що гуртів які не хочуть їхати до столиці влаштовувати собі „як воно треба” кар’єру у нашому пост-колоніальному шоу-бізнесу, але залишаються у своїх домівках щоб робити СВОЮ! музику стає все більше. Вперше я почув вінницького „О.К.” рокі два чи три тому, це був їх другий альбом „Манія” 1999 року, і вже тоді був приємно здивований файной сумішшю джазу, єлектрониці та фольку, потім був альбом „Коломийкі” вже без сінтезаторів але як назва доповідає, з коломийками.

І ось нарешті четверте кружальце, на якому разом із авторськіми піснями на вірші вокаліста гурту Романа Кріля та вінницького поета Анатолія Секретарьова зібрані старовинні чумацьки пісні та знову ж коломийки. І на цій раз суміш від чарівного, рідкосного звіра спрацювала, та ще й як! Різни часи української пісенності так гармонують між собою що навіть не розумієш чи то чумаки своїх волів завертають-повертають але ніяк не можуть вернутися додому? або це човноки не можуть залишити свої електрички „там де заманеться”? бо „хура строчна край далекий треба й доставляти”, Де і коли ж напівшогося Мурусенькиних чарів Ивана закопують у землю і у кого водночас на балконі співає Радіохед „...і голосно кохаються сусіди”?

Якщо коломийкі вже перестали бути суто гуцульским явищем і багато гуртів не тільки з Карпат мають свої власні, то справжнім відкриттям для мене були чумацькі пісні в адаптаціях Романа Кріля , яких лише три на кружальці: „Волики”, „Буркан-зілля” і „”Чумак воли завертає” (очікував більше бо в деякіх рецензіях прочитав, що це доробок чумацьких пісень). Цікаво б дізнатися, як він вийшов на цю частину нашої пісенної культури і велике йому спасибі за те що повертає її широкому загалові.

На перший погляд „Мандрівка в Косаківку” занадто рівний, повільний доробок: акустичні гитари, флейта або сопилка, скрипка, перкусія, іноді контрабас да ще спокійний голос Романа Кріля. Але спокій цій лише на перший погляд, коли починаєш слухати уважніше, а кружало того заслуговує, починаєш відчувати таке бажання співати та танцювати разом з гудцями, такій драйв , що не кожна електрична команда здатна таке вчинити.
Нарешті „О.К.” вдалося зробити прорив та випустити кружальце для всієї Країни, нарешті меломані дістають можливість почути якісний акустичний фолк світового зразка, платівку яку можна слухати раз по раз і завжди відкривати щось нове для себе. Було б непогано побачити ще три попередні альбоми гурту в українських музичних крамничках.

Що до мене, то одна „Мандрівка в Косаківку” переважує десять доробків якби те стогнів, сліз та страждань про тяжке-важке життя столичної тусовки і її плейбоїв від... не буду продовжувати....краще вантажте "Кота" та починайте мандрувати з ним до Косаківці, кожний до своєї!

Оригінал