Пісня "Не стій вербо"

Не стій вербо над водою,
Рано-рано,
Не стій вербо над водою,
Та ранесенько.

Розвій вербо сімсот квіток,
Рано-рано,
Розвій вербо сімсот квіток,
Та ранесенько.

Що всім хлопцям по квіточці,
Рано-рано,
Що всім хлопцям по квіточці,
Та ранесенько.

Тільки Грицеві нема квітки,
Рано-рано,
Тільки Грицеві нема квітки,
Та ранесенько.

Не журися милий Грицю,
Рано-рано,
Не журися милий Грицю,
Та ранесенько.

Буде тобі квітка красна,
Рано-рано,
Буде тобі Ганнуся,
Та ранесенько.


Тріо "Пароми", березень 2010

Пісня "Ох і не стелися, хрещатий барвінку"

Ох і не стелися,
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці мої!

Бо моя пригода —
Козацька врода,
Як та ранняя роса:
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде.

Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде,
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!

Наїхали пани
Та ще й орандарі
Воли й вози забирать...
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку -
Не маю вам що й казать!

А я, як жив буду,
Усе те забуду,
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма,
Тернові занози -
То все сам я пороблю!

На людськую славу
Й тую поговірку
Ще раз у Крим ісхожу;
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу.


Альбом "Ранішні звуки", 2008 р.


Тріо "Пароми", березень 2010 р.

Із суботи на неділю

Новий погляд на класичний сюжет, який, зокрема розкривається у відомій пісні 17 ст. "Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці". Дуже повчальний сюжет: якщо порівняти із піснею "Ти казала в понеділок", стає зрозумілим, що краще дати жінці слово, бо якщо вона буде мовчати:

"У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,
Як прийшов вівторок — зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
У четвер надвечір Гриценько помер,
А прийшла п'ятниця — поховали Гриця."

В той самий час як у другій пісні кожен куплет починається із слів "ти казала" і в кінці пісні парубок принаймні може говорити.

Але зілля не завжди спрацьовує. Так у пісні "Коровайчина" з альбому "Коломийки" розповідається:
"Хтіла дівка зчарувати,
Я вертався з весілля.
Так ми все це задовбало -
Не подіяло зілля!".

Все-ж таки повернемося до нашої коломийки. Класичні сюжети пропонують широке поле для інтерпретації (наскільки широке - читайте у Вікіпедії - http://uk.wikipedia.org/wiki/Ой_не_ходи,_Грицю).  У пісні "очеретяників" більше уваги приділено постаті Івана (він же Гриць). Хоча це йому аж ніяк не допомогло.

Альбом "Мандрівка в Косаківку", 2006

Із суботи на неділю

Із суботи на неділю
Новина ся стала,
То молода Марусенька
Йвана зчарувала.

Як хотіла зчарувати,
Кликала до хати,
Та заходи, Іванечку,
Буду тя вгощати.

Прийшов Іван до домочку,
Мамка го питає:
Чи то в тебе, мій синочку,
Личко ся міняє?

Чи ти, синку, з коня не впав?
Чи ти, синку, вбився?
Чи ти, синку, від Марії
Чарів вже напився?

А я, мамко, з коня не впав,
Я, мамко, не вбився,
А я, мамко, від Марусі
Чарів вже напився.

Молодому Іванові
Три попи співають,
А молодій Марусеньці
На скрипочці грають.

Ой, молоду Марусеньку,
Якраз повінчали,
А Івана молодого
В землю заховали...

Ой, яворе зелененький і таємниця "Очеретяного кота"

Отже, спочатку музика. Запис з альбому "Мандрівка в Косаківку" (2006), хоча ще у "Коломийках" (2002) був майже такий самий варіант. В другій редакції пісня стала трошки жвавішою (хоча це дивно, якщо брати до уваги шалений темп всього альбому "Коломийки").



Взагалі, це пісня попри свої досить прості слова має дуже глибоке значення. Ця пісня належить до обрядових купальських пісень, а отже для того щоб зрозуміти про що вона треба завантажити купальські кодеки.

Іще один нюанс про який не говориться у статті-кодеку, це символізм центрального персонажу цієї пісні, а саме явора зелененького. Ось що пише Вікіпедія з цього приводу:

"Явір є символом чоловіка взагалі і молодого парубка зокрема.
Місце під явором зелененьким є звичайним місцем кохання і його наслідку - страти віночка, тобто дівочої цноти.
З іменем явора злучена згадка про кохання, прихильність, особливо ж коли явір є зелененьким."

Ну, оскільки із приходом на Україну християнства на оргіях було поставлено хрест (в буквальному сенсі цього слова), можна трактувати "прихований" зміст цієї пісні як "На свято Купала тут зібралися дівчата і парубки що не знали досі кохання" (у заміжніх жінок та чоловіків були свої обряди).

Тепер ще один нюанс, про який я здогадався досить недавно (у порівнянні із давниною цього запису), а саме 9.11.2009, після відвідин концерта "Котів": Романко, Володько і Микола з пісні - це відповідно Роман, Володимир і Микола з гурту! Я впевнений що це не збіг обставин, тому що ніде ви не знайдете текст цієї пісні у збірках народних пісень з такою комбінацією імен якщо не написано що її виконує гурт "Очеретяний кіт".

Так ось питаннячко: а хто ж такі Ірина, Марина і Настуся з пісні? Якщо я не помиляюся, дружини музикантів мають імена Наталя, Юлія та Світлана. Навіть скрипалька - Олена! Є тут якась таємниця...

P. S.: Нещодавно Павло Нечитайло, Роман Кріль та Микола Доляк згуртувалися у очеретяно-родинну формацію ПАРОМИ. В цій назві нема таємниці, все дуже просто і ясно.

Ой, яворе зелененький
Музика - народна (в обробці "Очеретяного кота")
Слова народні

Ой ніхто ж там не бував
Де ся явір розвивав.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой таменька зійшло
Три місяці ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Три місяці ясних
Три парубки красних
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой один парубок -
То вже наш Романко,
А другий парубок -
То вже наш Миколо,
А третій парубок -
То вже наш Володько.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой таменька зійшло
Три зіроньки ясних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Три зіроньки ясних,
Три дівоньки красних.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Ой одна дівонька -
То ж наша Іринка,
А друга дівонька -
То ж наша Маринка,
А третя дівонька -
То ж наша Настуся.
Ой яворе, яворонько
Зелененький.

Анонс проекту "Пароми"

Роман Кріль пише на сайті "ВКонтактє":

Пароми гурт - фестиваль чотирьох авторів: Миколи Доляка, Павла Нечитайло, Романа Кріля та "народа".
Кращі пісні гуртів "Пропала грамота", "Очеретяний кіт" та "Подільські сурікати" ви можете почути на наших концертах.
Те на що воно схоже, ви можете послухати на нашій сторінці! Приємних вам гараздостей!

Храми

Вже знаючи що «Листопад у Вінниці» - це насправді «Вечір» з альбому «Бурса» я не став одразу відносити цю композицію до нового етапу творчості «Очеретяного кота». Після деяких роздумів я вирішив що це пісня яка не увійшла до альбому «Манія»: по-перше тематика та епітети, що використані у тексті («примотузовані одне до одного», «неначе раби», «зіпсований мозок...»), але з іншого боку аранжування більш «жваве» у порівнянні із «Манією». Тим не менш композиція звучить неначе у якомусь місці із кам’яними стінами (і краплями води високі ноти роялю), що створює певну клаустрофобічність.

"10 років" (2008)

Храми

Слова - В. Прилипко
Які величезні храми,
Які споруди із слів,
Що звезені наче раби
До давньої брами.

Примотузовані
Одне до одного –
Здаля це схоже на свято.

Та ти все бачиш,
І хочеш звільнити їх,
Забути, прогнати.

Зіпсований мозок!
Зіпсований мозок...
Крізь воду, крізь воду.

ФДР: 21.09.2008

Песня про послевоенный сарайчик - памятник добра, сооруженный Купидоном

Новиною це назвати складно - пост Секретарьова опубліковано вже тиждень тому. Більше того "Коти" у запису цієї пісні участі не приймали. Але сама історія дуже цікава, отже читаємо - http://sekretarevam.livejournal.com/13366.html