Очеретяний Кіт на MyRadioДощовитий вечір буденного дня здається не віщував багато цікавостей, та все ж не маленька жменька прихильників якісного українського письменницького слова зібралася у приміщенні турклубу, що тимчасово мав правити за літературно-музичний салон. Поки музиканти готували свої інструменти, Тарас Прохасько та Олександр Бойченко спілкувалися в фойє з прихильниками, що мали чудову нагоду придбати примірники «Тартаку», «НепрОстих» та багато чого іншого у свою домашню бібліотеку з відповідними автографічними закарлючками від письменника та перекладача.
Перемістившись на сцену, шановні гості почали із компліментів вінницькому краю та прикольних розповідей про бачене навколо під час мандрівок Україною. З дотепних ремарок та цікавих спостережень повільно перейшли до читання власне тих самих розмірковувань та спостережень за навколишнім життям у уривках з есеїв та оповідань.
Завзяті митці вправно змінювали настрої публіки – посміятись та поміркувати було над чим. Задумавшись про філософію буденних речей, аудиторія уважно слухала, сумувала та раділа. Дякувати за усе ото словесне розкриття сенсу життя у межах півторагодинних читань вінничани мають новоствореній митецькій формації «Весла», саме їх ідеєю було утнути такі собі літературно-музичні вечорниці і задумка безумовно вдалася.
Тарас Прохасько
Час антракту став не лише змогою настроїти інструменти музикам, що мали забезпечити співочу складову заходу, але й подарував кілька сюрпризів. Як ото, Сергія Асафатова (вокаліста «Мартові»), що виник ненадовго на сцені задля полабати з друзями, та поміченого неподалік Анатолія Секретарьова. То все не спроста, попереду були сюрпризи.
Микола Доляк з ну дуже знайомим за складом «Ocheret Orchestra», заспівав власних пісень, оспівуючи прості життєві ситуації під приємні рок-н-рольні ритми. Роман Кріль ніде далеко не тікав аби додати до весняних мелодій цього вечора відомих та славних пісеньок про долю кіномеханіка та «прогулку по весенней хлюпающей топи».
Так от музиканти і міняли інструменти у руках та ноти у піснях, допоки раптом не звернулися до них з проханням пани письменники, що насолоджувались прослуховуванням отієї «очеретяної котовасії» з першого почесного ряду. Фактично заявивши, що не поїдуть з Вінниці не почувши улюблених пісень. Природно, публіка зраділа можливості залишити у місті шановних, але не судилось, бо ж на замовлення музиканти виконали, до прикладу, пісню «Налягай на весла» та іще парочку хітів, усе аби потішити гостей міста.
І так ото музика всіх захопила, та й слухачі наспівували та плескали в долоні, що й пана Секретарьова вмовили взяти до рук гітару та заспівати «Єврейського хлопчика» та «Човен» і іще, іще пісень, цікавих розповідей, спогадів… Та навіть власну версію класичної Chattanooga Choo Choo зі свого стиляжного дитинства виконав, проводячи паралелі між оспіваним американським містечком та більш близькою Жмеринкою.
Публіка перебувала у захваті та не бажала розходитись, вечір минув мов приємні посиденьки старих друзів. А усім, хто волею випадку не потрапив на імпровізовані вечорниці, хочеться нагадати, що у цьому чудовому світі й надалі продовжують існувати «очеретяні» музики та українські літературники, що дарують миті щастя кожному небайдужому. Спраглі, припадайте до тих джерел частіше, то дарує натхнення.
Автор: Тимченко Лариса
Фотограф: Максим Кушка
Немає коментарів:
Дописати коментар