От і сталося! Нарешті, веселий дружній джемовий проект завітав до нашого міста і дивуватиме своїм натхненним драйвом усіх бажаючих(а саме, 18 травня о 20:00 в моно-театрі «Кут»).
Дійство має назву «Очерет джем фест», яке сколихнуло своєю творчістю не одне місто України. «Очерет» походить від назви гурту, який акомпануватиме учасникам, — «Очеретяний кіт». Назва походить від однойменної тварини, яка живе при болоті в очереті, де є все, що їй потрібно для існування, вміє плавати. Цей фолковий гурт зародився у місті Вінниця в 1995 році, й незважаючи на пристрасть учасників до подорожей вони принципово не покидають рідне місто й експериментують там на своїй ниві. Мені пощастило взяти інтерв’ю у вокаліста «Котів», Романа Кріля. І хоча, він поспішав, все ж люб’язно погодився відповісти на кілька питаннячок преси!
Що вас спонукало до створення такого творчого "Очерет джем фесту", та й взагалі що це є?
"СолЯнки", а саме виступи кількох гуртів, потенційно можуть бути цікавішими за концерт одного гурту! До того ж, зважаючи, на те, що у програмі виставляються на загал, кращі речі й доробки, то ідея міні фесту, з імпровізаційною основою (джем), є взагалі цікавою. До тої суміші, ми додали власну очеретяну складову. Вона полягає в тім, що саме ми підлабуємо солістам, окрім звичайно свого матеріалу де ми лабаєбо лише своє.
Це і реклама пісням, гуртів виконавців, та й мобільність у пересуванні, а отже можна проїхатись кількома містами, що, не буду лукавити, ще й може внести певну рентабельність, у наше фестевальне пересування.
Скажіть хоч кілька слів про учасників спільного доробку й чому саме творчість цих людей звучить на одній сцені?
Все не складно. Це звичайнісінький вселенський магніт. Людей тягне одне до одного у якісь спільній реалізації. Для закоханих це можуть бути діти, для лабухів та митців це спільні концерти. Тут тяжіння спрацювало у такий спосіб. З Пашою Нечитайло (Пропала грамота) ми товаришуєм кілька років. Певна схожість чи розбіжність, у культурних традиціях власних авторських генерацій, ніяк не заплямовувало наших щирих взаємних симпатій у спілкуванні. Ми ділилися враженнями по предмету творчих потуг один одного, чисто та чесно, і у принципі, згодом із задоволенням сейшенили, по черзі, на українських кухоних просторах. Так виглядали перші очерет фести, власне, «очерет» вони також були через те, що в основному підлабували «коти», хоча і не тільки. Яна Шпачинська, спочатку навічно заволоділа серцем Паші, спершу через свій спів та музику, а потім, коли вона й сама перейшла у хорошу лігу концертуючих лабухів з гуртом Че-че, природньо приєдналася до ідеї очерет фесту. Ми у кайфі, від її жіночих емоційних магічних пісень та їх виконання. У кожнім місті ми пропонуємо комусь із місцевих митців приєднатися до нашої фестивальної компанії.
Фестовою особливістю є те, що зазвичай на розігріві грає місцевагурт. Хто це буде у нашому місті?
У Хмельницькому це скоріш за все буде хтось з місцевих поетів. Для нас це загадка, й така сама несподіванка! Краще спитати у Дмитра Левицького, бо саме він допомогає нам, в організації виступу у вашому місті.
Які спогади й асоціації з’являються у вас при згадці міста Хмельницького?
Мені подобається центр міста, архітектурно і культурно. Місцева громада творчих чуваків та їх шанувальників, взагалі викликає повагу, та якщо б, у мене була "шляпа", я б зняв її, у знак поваги, а так тіко можу почухати лисинуJ, нехай, цей жест означатиме теж саме. Творчим людям важко вижити в цій країні! Тому, коли душа нації, а саме до неї я причисляю митців, розвивається та живе, то чи у міста, чи у країни, все ж таки Є шанси на виживання!
І тут же, неформальне питання й майже пропаганда: Як вам Хмельпиво?
Я не п’ю пиво, майже. Алкогольна освіта в мене класична, отже я полюбляю не зловживати якісним самогоном та горілкою, коли ж є можливість, п‘ю дитячий абсент. А так, я "неп‘ющий".
«Очеретяний кіт» це ваша робота чи лише хобі?Як гадаєте, чи можливо в Україні, будучи нетиповим непопосовим гуртом заробляти на життя, а не на існування, власною творчістю?
Зараз це робота. Чи можна заробити на життя, поки не знаю. Це залежить від того, наскільки наш музичний матеріал та виконання спадуть до душі, шанованому слухачеві, і скільки людей, власне,прийдуть на концерт.
Що ви думаєте про стан сучасної української пісні, не беручи до уваги гламурну пародію заходу, яку ми спостерігаємо з телевізора? І яке її майбутнє?
Я не дуже розбираюся в сучасній українській пісні, мені весь час здається що вона у різних проявах є повтором повтора, того що було, але у конкретних моментах. Я б міг багато набалакати, але не бачу в тім сенсу, оскільки дотримуюсь принципу: не подається те що звучить по телевайзеру та радіво, -зроби краще!Та не ви***! Майбутнє української пісні, навіть не хочу прогнозувати, я про це, також, не дуже замислювався.
Що для вас «Очеретяний кіт» і чим ви привертаєте до себе увагу і виокремлюєте себе серед інших фолкових гуртів?
Тим, що це не зовсім фолковий гурт. Ми, радше, співаємо про світ який більше знаємо, а саме про навколішнє сьогодення, і в тім є певна філософська послідовність. Для розумних слухачив вона буде цікава.Що стосується форми, то ми не дуже турбувались, адже те, що любимо, те і граємо(трохи фанку,трохи джазу трохи самагону).
Питання саме до вас, Романе. Як ви віднайшли для себе чумацькі пісні, які є на останній платівці «Мандрівка в Косаківку»?
Справжня історія достатньо тривіальна, тому порадую вас маленькою байкою, але вона задовга, тому загальна фабула виглядає так: жив собі чумак, чумакував,
Можливо у вас є якісь ідеї, щодо того, що можна зробити для розвитку музичної культури на місцях?
Потрібно робити гарну, якісну музику, і влаштовувати концерти, які будуть варті уваги!Просто діяти так, як підказує власний творчий порив, все ж інше, залежить від слухачів.
Які враження у джамфестівців від спільної мандрівки, та що плануєте у майбутньому?
Мандрувати за схожим маршрутом, але сольно. Показувати слухачам щось нове та цікаве!
Що скажете читачу, який зараз переглядає це інтерв’ю? Чого варто очікувати від "Очерет Джем фесту" в нашому місті?
Це буде класно(концерт в сенсі)!
Хотілось би сказати щось значуще, типу, мийте шию, чи міняте шкарпетки, але на розум нічого такого не йде, отже побажаю хорошої рибалкиJ
Спілкувалася Дівчинка ЩастяJ
Немає коментарів:
Дописати коментар